Як би звучав космос, якби ми його чули: відповідь вчених
Хоча у космосі є багато планет, туманностей і чорних дір, уявлення про його звучання є радше метафорою. У міжпланетному та міжгалактичному просторі майже немає молекул, здатних передавати коливання, тож звук у звичному для нас розумінні там не поширюється.
Водночас у певних умовах, наприклад, в атмосфері планет чи поблизу чорних дір, вібрації можуть існувати, і вчені намагаються відтворити їх за допомогою спеціальних методів. Деталі розповіло видання LiveScience.
Де у космосі може бути звук
Насправді у відкритому космосі ми не почули б майже нічого. "Недарма кажуть: у космосі ніхто не почує твій крик. Природа космосу передбачає тишу", – пояснила Кімберлі Арканд, науковиця з візуалізації даних у рентгенівській обсерваторії NASA.
Астроном Кріс Імпі з Аризонського університету додав: "Якщо немає газу або іншого середовища, немає й звуку – немає частинок, які б передавали енергію".
Космос здебільшого – це вакуум, у якому надзвичайно мало молекул. У міжгалактичному просторі, наприклад, їх менше ніж один атом на кубічний метр, у мільярди разів менше, ніж у повітрі, яким ми дихаємо. Тож навіть якщо десь у далеких галактиках і є звуки, вони не можуть дістатися до нас.
Повної тиші все ж немає. У деяких середовищах, наприклад, в атмосферах інших планет або поблизу горизонту подій чорних дір, молекул достатньо для передачі вібрацій. Але щільність таких середовищ відрізняється від земної, тому звуки там перебувають поза межами відчуттів людини.
Так, у скупченні Персея надмасивна чорна діра "викидає" газ, створюючи хвилі тиску, подібно до звукових. Дослідники змогли виміряти їх і визначили, що тон відповідає дуже низькому сі-бемоль – на 57 октав нижче середнього "до", значно нижче за діапазон людського слуху.
На Марсі звуки також фіксували за допомогою акустичних сенсорів марсоходів, зокрема шум вітру. Але через розріджену атмосферу Червоної планети частоти теж зміщені в низький діапазон і майже нечутні людині.
Соніфікація – як "оживлюють" космічні дані
Вчені застосовують соніфікацію – перетворення даних у звук. Це дозволяє уявити, як могли б звучати космічні явища, зберігаючи наукову точність.
"Працюючи зі скупченням Персея, ми прагнули передати саме цю ноту сі-бемоль і уявити, як надмасивна чорна діра "ридає" та "бурчить" у гарячому газі", – розповів Арканд.
Соніфіковані дані NASA привернули нову аудиторію до астрономії, особливо серед людей із порушенням зору, для яких звук став новим способом пізнання космосу.
Нові горизонти "звукового" дослідження
Вчені припускають, що атмосфера Венери, значно щільніша за земну, може створювати зовсім інші вітрові звуки, ніж на Марсі чи Землі. Однак встановити там апаратуру вкрай складно через екстремальні умови. Тим часом NASA продовжує випускати нові соніфікації, перетворюючи рентгенівські знімки далеких галактик на гуки, гудіння та потріскування.
"У Всесвіті відбувається тиха симфонія. Чому б не спробувати розшифрувати її?" – підсумував Арканд.
Раніше OBOZ.UA розповідав, що вчені виявили планету, яка може бути потенційним домом для справжніх інопланетян.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.