Вчені заявили, що на Землі зʼявляються нові пори року: які саме і чому

Пори року століттями визначали ритм людського життя, синхронізуючи сільське господарство, культурні традиції та щоденні справи з природними циклами. Однак сучасні дослідження вказують на те, що ці знайомі сезонні моделі зазнають кардинальних змін.

Відео дня

Діяльність людини, зокрема вирубка лісів, забруднення та зміна клімату, спричиняє появу нових сезонів, які раніше не існували. Водночас традиційні пори року втрачають свої чіткі межі або зникають зовсім. Такі зміни мають серйозні наслідки для екосистем, економіки та культур, які залежать від передбачуваності природних ритмів.

У LiveScience розповіли, як виникають нові пори року, чому зникають старі та як людство може адаптуватися до цих змін.

Нові антропогенні сезони

Діяльність людини породжує абсолютно нові сезонні явища, які вчені називають антропогенними сезонами. Наприклад, у Південно-Східній Азії з’явилися так звані "сезони серпанку", коли через масове спалювання лісів для сільськогосподарських потреб повітря наповнюється димом на кілька тижнів. Ще одним прикладом є "сезон сміття" на узбережжі Балі, коли океанські течії щороку з листопада по березень приносять тонни пластикових відходів.

Ці нові сезони не лише погіршують якість життя, але й створюють виклики для здоров’я та економіки місцевих громад. Вони є прямим наслідком людського впливу на довкілля. Розуміння цих явищ необхідне для розробки стратегій їхнього пом’якшення.

Зникнення традиційних сезонів

Деякі пори року зникають через зміну клімату та деградацію екосистем. Наприклад, у північній Англії скорочуються сезони розмноження морських птахів через порушення міграційних циклів. У гірських регіонах, таких як Альпи, традиційні зимові спортивні сезони стають неможливими через брак снігу. Ці зміни впливають на біорізноманіття, оскільки рослини та тварини втрачають синхронізацію з природними циклами. Для людських спільнот це означає втрату культурних традицій та економічних можливостей. Зникнення сезонів вимагає термінових дій для захисту екосистем.

Синкоповані сезони 

Кліматичні зміни призводять до появи "синкопованих сезонів", коли традиційні погодні моделі стають менш передбачуваними. У помірних кліматичних зонах літо стає спекотнішим, а зима — м’якшою, але з частими екстремальними погодними явищами, такими як урагани чи посухи. Ці зміни створюють додатковий тиск на екосистеми та людські громади.

Наприклад, фермери натрапляють на труднощі через непередбачувані періоди дощів або посух. Синкоповані сезони ускладнюють планування та адаптацію. Вони є сигналом того, що природа втрачає свій звичний ритм.

Порушення природних циклів

Ще одним явищем є "аритмічні сезони", коли час настання ключових природних подій стає непередбачуваним. Наприклад, рання весна або подовжений період вегетації рослин змінюють життєві цикли тварин і рослин.

У Південно-Східній Азії зміна режиму опадів призвела до довших посушливих періодів і коротших, але інтенсивніших сезонів дощів. Це порушує традиційні методи риболовлі та землеробства, зокрема в громадах уздовж річки Меконг. Такі аномалії ускладнюють прогнозування та планування. Аритмічні сезони вимагають нових підходів до управління природними ресурсами.

Зміна сезонних ритмів має глибокий вплив на громади, які залежать від природи. У Таїланді греблі та зміна клімату порушили сезонний стік річок, що вплинуло на риболовлю та сільське господарство. Фермери втратили стабільність через непередбачувані опади та брак осаду для родючих ґрунтів. Ці зміни загрожують продовольчій безпеці та економічній стабільності. Громади змушені шукати нові способи адаптації, такі як альтернативні джерела доходу. Однак без системних змін ці заходи можуть бути лише тимчасовими.

Громади в уражених регіонах уже почали адаптуватися до нових сезонів. У Південно-Східній Азії, наприклад, встановлення повітряних фільтрів та програми прогнозування серпанку допомагають зменшити вплив "сезону серпанку". Проте такі заходи часто лише пом’якшують наслідки, а не вирішують корінні причини, як-от вирубка лісів. Щобільше впливові інституції можуть використовувати наративи про сезонні кризи, щоб уникнути відповідальності, перекладаючи провину на інших. Це підкреслює необхідність прозорості та підзвітності в управлінні екологічними проблемами. Адаптація має поєднуватися з діями для усунення причин.

Зміна пір року спонукає людство переосмислити своє ставлення до часу та природи. Сучасний глобалізований підхід до вимірювання часу, орієнтований на години та хвилини, часто ігнорує локальні природні ритми. Традиційні знання корінних народів, які спираються на цикли дощів, сонця чи міграції тварин, можуть запропонувати нові рішення. Інтеграція цих знань у сучасні практики може сприяти сталому розвитку.

OBOZ.UA раніше повідомляв, як зміниться клімат в Україні до 2075 року.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.