Вчені розгадали таємницю висушеної мумії 18 сторіччя: такого процесу вони ще ніколи не бачили

Вчені нарешті розгадали таємницю муміфікованого тіла, знайденого в крипті церкви Святого Томаса-ам-Блазенштайн в Австрії. Йдеться про останки, які десятиліттями викликали подив через незвично якісну збереженість.

Відео дня

Як встановили дослідники, мумію було навмисно забальзамовано, причому в дуже нетиповий спосіб: через пряму кишку. Деталі розповіло видання The Guardian.

Знахідку давно пов’язували з постаттю місцевого священника Франца Ксавера Зідлера фон Розенегга, який помер 1746 року у віці 37 років. У народі його називали "висушеним на повітрі капеланом", вважаючи, що муміфікація відбулася природним шляхом.

Проте нове дослідження, опубліковане в журналі Frontiers in Medicine, спростовує цю версію. Команда під керівництвом доктора Андреаса Нерліха, патологоанатома з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана, з’ясувала, що тіло було спеціально оброблене: порожнини черевної та тазової частини були щільно набиті матеріалами, які активно поглинають вологу – деревною стружкою, подрібненими гілками, текстилем (зокрема, шовком і коноплею), а також хлоридом цинку.

Найбільш вражаючим стало те, що зовнішніх слідів хірургічного втручання на тілі не виявлено. Це наштовхнуло дослідників на висновок: матеріали ввели через пряму кишку – метод, який істотно відрізняється від класичних практик, наприклад, у Стародавньому Єгипті.

"Єдиний можливий доступ – через пряму кишку. Стінки тулуба залишилися неушкодженими", – пояснив Нерліх.

Попередні огляди мумії, включно з рентгенівськими дослідженнями, не давали чіткої картини. У лівій нижній частині кишківника тоді виявили круглу структуру, яку помилково вважали залишком отруйної капсули. Проте нещодавні аналізи під час реконструкції крипти дозволили провести частковий розтин, комп’ютерну томографію та взяти біологічні зразки.

Результати підтвердили: тіло належить чоловікові віком від 35 до 45 років, який помер приблизно між 1734 та 1780 роками. Аналізи зубів, кісток і шкіри свідчать про типовий раціон місцевого вікарія з переважанням продуктів тваринного походження та зернових культур, характерних для Центральної Європи.

У скелеті немає слідів фізичних навантажень або травм, що також узгоджується з життям священнослужителя. Натомість на тілі виявлено ознаки тривалого куріння люльки та наявність бурситів, імовірно спричинених тісним взуттям – характерних атрибутів священників XVIII століття.

Щодо загадкового об'єкта в кишечнику, який колись вважали отрутою, виявилося, що це звичайна скляна намистина, ймовірно, частина чоток, що потрапила до тіла разом із тканиною, якою набивали внутрішні порожнини.

Причина смерті – масивна легенева кровотеча внаслідок туберкульозу. Органи дихання зберегли ознаки захворювання, характерні для хронічної інфекції.

Незважаючи на проведене дослідження, мета бальзамування залишається до кінця незрозумілою. Існує версія, що тіло обробили для попередження поширення інфекцій, у відповідності до тогочасної теорії міазмів (шкідливого "поганого повітря").

Водночас Нерліх припускає, що муміфікація могла мати практичне призначення – зберегти тіло Сідлера для транспортування до його рідного монастиря Вальдхаузен.

Це перший задокументований приклад такого способу бальзамування в Європі. Втім, дослідники не виключають, що подібна практика "короткочасного збереження" могла застосовуватись значно частіше, але не збереглася до нашого часу.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що археологи відкрили першу царську гробницю в Єгипті з часів поховання Тутанхамона понад 100 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.