В Урана є невідомі супутники: кільця планети відкрили таємницю

Система кілець планети Уран виявилася набагато складнішою та загадковішою, ніж вважалося до останнього часу. Останні наукові спостереження вказують на те, що навколо цього крижаного гіганта можуть обертатися приховані супутники, які досі залишалися поза увагою телескопів.
Ці невидимі об'єкти видають свою присутність через гравітаційний та фізичний вплив на пилові структури планети. Вивчення аномальних властивостей зовнішніх кілець дозволяє астрономам припустити, що офіційний список із 29 супутників незабаром буде розширено.
Таким чином, кожне нове дослідження наближає нас до розуміння того, як формувалася та еволюціонувала ця далека частина Сонячної системи. Детальні результати цього масштабного дослідження були оприлюднені в науковому виданні Journal of Geophysical Research: Planets.
Як пише Space, команда астрономів під керівництвом Імке де Патера з Каліфорнійського університету в Берклі використала комбіновані дані телескопів "Джеймс Вебб", "Габбл" та обсерваторії Кека. Як зазначив де Патер у своїй офіційній заяві: "Розшифровуючи світло від цих кілець, ми можемо простежити як розподіл їхніх частинок за розміром, так і склад, що проливає світло на їхнє походження".
Кільця Урана
Найбільшу цікавість вчених викликають зовнішні кільця, названі грецькими літерами 𝛍 (mu) та 𝛎 (nu). Початковий аналіз показав, що вони мають кардинально різне забарвлення: 𝛍-кільце випромінює виразний блакитний колір, тоді як 𝛎-кільце має червонуватий відтінок.
Блакитний колір свідчить про наявність надзвичайно дрібних частинок водяного льоду, що ріднить його з кільцем E Сатурна. Натомість червоний колір 𝛎-кільця вказує на велику кількість космічного пилу та органічних сполук, що характерно для скелястих об'єктів зовнішнього космосу.
Загадка супутника Маб та невидимих об'єктів
Джерелом льоду для блакитного 𝛍-кільця вважається невеликий супутник Маб, відкритий у 2003 році. Проте його переважно крижаний склад залишається загадкою, оскільки більшість сусідніх об'єктів є кам'янистими та запиленими. Що стосується "брудного" 𝛎-кільця, то вчені впевнені: воно формується внаслідок ударів мікрометеоритів об невидимі скелясті тіла.
"Матеріал 𝛎-кільця походить від ударів мікрометеоритів об невидимі скелясті тіла, багаті на органічні матеріали, які повинні обертатися між деякими з відомих супутників", — пояснює де Патер.
Ці приховані "батьківські тіла" і є тими самими невідкритими супутниками, які астрономи сподіваються зафіксувати в майбутньому.
Попри потужність сучасних інфрачервоних телескопів, слабкість і малий розмір цих об'єктів не дозволяють отримати їхні чіткі зображення з Землі. Наукова спільнота покладає великі надії на майбутню космічну місію до Урана, яка наразі перебуває на стадії розробки та є пріоритетом для Національної академії наук. Тільки знімки великим планом допоможуть остаточно підтвердити кількість нових супутників та пояснити, чому об'єкти в одній системі мають настільки різний хімічний склад.
OBOZ.UA раніше писав про те, як довго триває день на Урані.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











