У Туреччині знайшли написи, яким 2800: що описують. Фото

Археологічні відкриття здатні не лише доповнювати, а й кардинально змінювати уявлення про минуле. Саме так сталося після нещодавніх розкопок на сході Туреччини, де вчені натрапили на унікальні клинописні написи віком близько 2800 років.

Відео дня

Вони належать до епохи могутнього царства Урарту, яке колись конкурувало з Ассирією. Завдяки чудовому стану збереження тексти вдалося не просто прочитати, а й детально проаналізувати. Написи проливають світло на військові кампанії, релігійні уявлення та політичні амбіції урартських правителів. Це відкриття вже називають одним із найважливіших для регіону Ван за останні десятиліття, пише arkeonews.net.

Визначна знахідка у фортеці Кьорзют

Під час рятувальних розкопок у фортеці Кьорзют, розташованій у басейні озера Ван, археологи виявили три кам’яні плити з клинописними текстами. Їх датують кінцем IX століття до нашої ери – часом правління царя Мінуа. Фортеця височіє над родючою рівниною Мурадіє, що робило її стратегічно важливою для контролю територій. Знахідка підтвердила ключову роль цього поселення в системі урартської держави.

Коли і ким було зроблено відкриття

Написи знайшли у 2023 році під час робіт, які проводила дирекція Ванського музею. Кьорзют давно вважався важливим урартським центром, однак лише тепер він отримав статус одного з головних археологічних вузлів регіону. Нові дані дозволяють краще зрозуміти, як Урарту поширювало свій вплив у східній Анатолії та за її межами.

Науковий прорив і "голос" царя

Справжню цінність відкриттю надала його інтерпретація. Доцент д-р Сабахаттін Ердоган з Університету Ван Юзюнджю Йил разом з Анастасією Суглюм зі Стамбульського університету провели детальний філологічний аналіз текстів. Завдяки порівнянню з іншими урартськими написами їм вдалося реконструювати втрачені фрагменти та відтворити зміст майже без прогалин.

Написи з храму головного бога

Плити були вмуровані в стіни храму Сусі, присвяченого Халді – верховному богу урартського пантеону. Тексти виконані класичним урартським клинописом і висічені на базальті. Вони описують військовий похід царя Мінуа, сина Ішпуїні, одного з наймогутніших правителів держави. Сам факт розміщення написів у храмі підкреслює тісний зв’язок релігії та влади.

Божественна легітимація завоювань

Один із ключових уривків починається з традиційного звернення до божества. У перекладі він звучить так: "Силою Халді, каже Мінуа, син Ішпуїні…". Ця формула демонструє урартське переконання, що всі перемоги є даром богів. Дослідники наголошують: такі звернення були не ритуальною прикрасою, а основою державної ідеології.

Місто, яке вважали неприступним

Найбільш резонансною частиною написів є опис завоювання міста Лухіуні – центру племінного союзу Еркуа. У тексті зазначено: "Я підкорив Лухіуні, місто, яке ніхто раніше не підкорював". Написи детально перелічують трофеї – від полонених людей до худоби, яких було вивезено до столиці Тушпи. Це підкреслює масштаб перемоги та її символічне значення для царя.

Фортеця як релігійний і адміністративний центр

Храм Сусі має характерне для урартів планування: квадратну форму, вузький вхід і центральну целлу, вирізану просто в скелі. Таке архітектурне рішення свідчить, що Кьорзют був не лише військовою базою. Він виконував функції важливого релігійного та адміністративного осередку, де царська влада демонструвалася як божественно санкціонована.

Зв’язок з іншими написами регіону

Відкриття допомогло розв’язати давню наукову суперечку щодо походження фрагментів урартських написів, знайдених у навколишніх селах. Порівняння мовних формул і топонімів показало, що багато з них могли походити саме з Кьорзута. Це дозволяє реконструювати великий церемоніальний текст, замовлений Мінуа.

Фортеця контролювала важливі шляхи між басейном озера Ван, долиною річки Аракс та Іраном. Вона була частиною так званої "ланцюгової оборонної системи Урарту". Водночас масштаби забудови та наявність монументального храму свідчать, що це був об’єкт особливої царської уваги.

Написи з Кьорзута допомогли точно датувати будівництво фортеці кінцем IX століття до н. е., періодом правління Мінуа або його співправління з Ішпуїні. Вони дають рідкісну можливість "почути" голос давньої імперії, яка формувала політичний ландшафт регіону. Для науковців це безцінне джерело знань, а для широкої аудиторії – нагадування, що навіть через тисячоліття минуле здатне дивувати і відкривати нові таємниці.

OBOZ.UA писав раніше, що у Болгарії археологи виявили залишки кісток, які вказували на моторошні бенкети.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.