У Литві знайшли королівський скарб, захований перед Другою світовою. Фото

У самому серці Вільнюса дослідникам вдалося виявити унікальний королівський скарб, надійно прихований у стінах кафедрального собору безпосередньо перед початком Другої світової війни. Ця знахідка містить поховальні корони, скіпетр, державу та рідкісні ювелірні вироби епохи Ренесансу, які належали правителям Польщі та Великого князівства Литовського.

Протягом багатьох десятиліть працівники собору та тисячі відвідувачів проходили за лічені метри від схованки, навіть не здогадуючись про існування реліквій за тонкою стіною коридору. Тепер, після тривалих пошуків та успішного відкриття секретної ніші, величні історичні пам'ятки нарешті повернулися до музейної експозиції, пише видання arkeonews.net.

Історія цих скарбів розпочалася не через військову загрозу, а внаслідок стихійного лиха. У 1931 році масштабна повінь підтопила підземелля Вільнюського собору, що змусило інженерів розпочати термінові аварійні роботи для порятунку будівлі. Під час укріплення фундаменту робітники випадково натрапили на замуровані королівські крипти. У них спочивали рештки видатних правителів: короля Польщі та Великого князя Литовського Александра Ягеллончика, а також королів Єлизавети Австрійської та Барбари Радзивілл.

Поруч із монархами виявили три корони та інші символи влади XVI століття. Важливо зазначити, що ці предмети не були коронаційними регаліями, які використовувалися за життя. Це були спеціально виготовлені поховальні атрибути. Такий статус робить їх збереження феноменальним: якщо державні корони часто передавалися наступникам, переплавлялися чи викрадалися, то поховальні речі зазвичай зникали разом із руйнуванням самих гробниць.

Таємна операція 1939 року та десятиліття забуття

Протягом кількох років знайдені артефакти досліджувалися та демонструвалися публіці, проте у 1939 році над Європою нависла загроза нової глобальної війни. Намагаючись врятувати національне надбання від імовірних розграбувань і знищення, представники духовенства вирішили надійно заховати найцінніші скарби собору в його ж стінах. Королівські регалії ретельно загорнули в газети, поклали в металевий ящик та замурували у таємній ніші.

Очевидно, ті, хто ховав скарб, сподівалися повернути його одразу після завершення бойових дій. Проте хвилі окупацій, геополітичні зміни та радянський режим стерли свідчення про точне місцеперебування реліквій. У 1985 році під час монтажу вентиляції в іншій частині стіни випадково знайшли частину соборної скарбниці, але королівських корон там не було. Це породило безліч чуток і теорій про те, що унікальні артефакти могли бути назавжди втрачені, вивезені або знищені. Навіть після відновлення незалежності Литви численні спроби відшукати регалії тривалий час закінчувалися невдачами.

Як вдалося знайти скарб

Прорив у цій багаторічній таємниці відбувся лише у 2024 році завдяки кропіткій роботі експертів, які зіставили довоєнні плани собору, сучасні креслення та свідчення очевидців тих подій. Науковці застосували ендоскопічну камеру, яку запускали у найменші порожнини всередині стін храму. Після кількох невдалих спроб дослідники зафіксували заблокований простір за колишньою сходовою нішею. 16 грудня 2024 року стіну офіційно відкрили.

Всередині виявили залізну скриню з поховальною короною Александра Ягеллончика, а також комплекс речей Єлизавети Австрійської (корону, ланцюг, перстень, медальйон та пам'ятну табличку з труни). Набір речей Барбари Радзивілл містив корону, скіпетр, державу, три золоті каблучки та ланцюг. Крім того, у схованці знайшли срібні плити з каплиці Святого Казимира, єпископські відзнаки та інші цінні дари. Понад 80 років перебування у вологому середовищі під впливом корозії та залишків паперу частково деформували метал, проте реставраторам вдалося вчасно стабілізувати стан знахідок.

Окрім великих регалій, знахідка вражає майстерністю ювелірів Відродження. Чотири золоті персні королів містять дорогоцінні камені, причому майстри того часу використовували витончені хитрощі: наприклад, робили гранати всередині порожніми для насиченості кольору або підкладали червоне тло під гірський кришталь, щоб імітувати дорогі рубіни. Справжнім шедевром є унікальний золотий медальйон Єлизавети Австрійської, виготовлений із монети номіналом 10 дукатів 1533 року із зображенням Сигізмунда I Старого та Сигізмунда II Августа – аналогів цій прикрасі у світі немає.

Ці знахідки також нагадують про складне переплетення європейської династичної політики. Єлизавета, австрійська ерцгерцогиня з династії Габсбургів, стала першою дружиною польського короля Сигізмунда II Августа. Після її передчасної кончини у Вільнюсі монарх уклав таємний і суперечливий шлюб із Барбарою Радзивілл, чий союз став однією з найдраматичніших романтичних історій у літописах Речі Посполитої. Разом із похованням Александра Ягеллончика ці артефакти уособлюють складну мережу союзів між Ягеллонами та Габсбургами, яка формувала обличчя Центрально-Східної Європи у часи Пізнього Середньовіччя та Ренесансу.

Сьогодні ці врятовані скарби представлені на виставці "Приховане всередині: знову відкрита скарбниця Вільнюського собору" у Музеї церковної спадщини. Консерватори свідомо відмовилися від ідеальної реставрації, залишивши на деяких експонатах сліди іржі від скрині та часточки газет, аби відвідувачі могли відчути подих історії. Виставка триватиме до 30 січня 2027 року.

OBOZ.UA повідомляв. що у Норвегії на полі поблизу Рени було знайдено найбільший в історії скарб вікінгів.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.