У Хорватії археологи знайшли залишки унікальної римської вежі: для чого її побудували
Археологи в Хорватії розкопали 1800-річну римську сторожову вежу, збудовану на березі Дунаю для захисту кордонів Римської імперії. Вежа датується кінцем II століття н. е. і використовувалася у III столітті, про що свідчать знайдені артефакти, серед яких військове спорядження, брошки та керамічні посудини.
Керівник розкопок Марко Діздар з Інституту археології в Загребі пояснив для Live Science, що споруда зводилася в часи Маркоманських війн за правління Марка Аврелія, коли Римська імперія зазнавала тиску з боку германських племен і сарматів. Нещодавно розкопана вежа в селі Мохово, ймовірно, була частиною оборонної системи Дунайського "лімесу" (кордону вздовж річки Дунай, що позначав кордон Римської імперії) та мала стратегічне розташування біля переправи через річку.
"Це також період тиску на лімес та час Маркоманської війни, коли було необхідно додатково захистити кордон на Дунаї", — розповів Діздар.
Під час Маркоманських війн (близько 166-180 років н. е.) римські солдати під правлінням імператора Марка Аврелія воювали з кількома народами, зокрема з германськими маркоманами, які жили на північ від Дунаю, та сарматами.
Маркоманські війни спонукали римлян побудувати табори, або гарнізони, в Сотині та Ілоку, що на території сучасної східної Хорватії. Нещодавно розкопана сторожова вежа в селі Мохово, ймовірно, була частиною зусиль щодо захисту Дунайського лімесу.
Для чого була потрібна вежа та якою вона була
Вежа забезпечувала чудовий огляд території та природно захищалася з трьох боків глибокими ярами. Вона мала візуальний зв’язок із сусідніми сторожовими вежами на відстані 2-3 км та передавала сигнали до гарнізонів у Сотині та Ілоку, розташованих приблизно за 12 км. Ймовірно, на посту перебувало кілька солдатів, які попереджали про небезпеку.
"Сторожова вежа була побудована в стратегічному місці, на одній з переправ через річку Дунай", – сказав Діздар. "З цієї позиції був чудовий візуальний контроль над великою територією, а також вона була природним чином захищена з трьох боків глибокими природними ярами".
Місце розташування цієї та ще десяти потенційних веж археологи ідентифікували під час польових досліджень у 2003, 2013 та 2020-2023 роках. У 2020-му геомагнітні обстеження виявили підземні структури, а пробні розкопки 2024 року підтвердили їхню наявність. У квітні 2025 року відбулися масштабні дослідження, які дали змогу системно вивчити першу сторожову вежу на хорватському відтинку лімесу.
Сторожова вежа мала розміри близько 40 на 30 метрів і була захищена глибокими ровами та дерев’яним палісадом. У центрі стояла дерев’яна будівля, а переправи через рови значно ускладнювали штурм. Споруда пройшла щонайменше три етапи будівництва та модернізацій, а в IV столітті її замінили меншим фортом із вежею, дослідження якого заплановане на наступний рік.
У цей час римляни підтримували торгівлю із сарматами, однак поява германських племен біля Дунаю змусила імперію посилити оборону та будувати більші форти з розширеними гарнізонами.
Сучасні розкопки є частиною ініціативи включення римських пам’яток лімесу в Хорватії до списку ЮНЕСКО. Додатково команда археологів виявила сліди поселень мідного, бронзового, залізного та середньовічного віків, що свідчить про тисячолітнє заселення цього регіону.
Що передувало
У результаті археологічного дослідження на Приморському бульварі в Одесі вдалося знайти залишки Хаджибейської фортеці. До цього часу достовірні дані картографії та письмові джерела, а також сліди цієї оборонної споруди були відсутні. Таким чином археологам вдалося поставити крапку в дискусіях щодо локалізації Хаджибейської фортеці, які тривали майже 200 років.
Як повідомляв OBOZ.UA, археологи виявили у Західному некрополі Гераклеї Синтики (Болгарія) мармурову плиту з портретами родини, що датується другою половиною II століттям нашої ери. Пам'ятник замовила жінка ще за життя – для себе, чоловіка і дітей.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!