Скільки льодовиків Земля втратила за останні 47 років: вчені опублікували гучний звіт

Глобальна зміна клімаату призводить до того, що Земля стрімко втрачає льодовий покрив. Так, згідно з висновками фундаментального звіту, підготовленого міжнародною групою з 58 науковців, два найбільші льодовикові щити планети втратили близько 10,9 трильйона метричних тонн льоду впродовж 47 років.

Як пише видання Science Alert, отримані дані свідчать про те, що сумарна втрата льоду Гренландським та Антарктичним льодовиковими щитами призвела до підвищення глобального рівня моря приблизно на 31,4 міліметра, починаючи з 1979 року. Дослідницька група узагальнила результати 42 окремих спостережень за льодовиковими щитами, спираючись на дані 27 супутникових місій.

Отриманий результат на сьогодні є найбільш надійним довгостроковим часовим рядом спостережень, що деталізує зміни в двох головних льодовикових щитах планети за майже п'ять десятиліть. Супутникові спостереження за Гренландським льодовиковим щитом охоплюють період починаючи з 1972 року, а за Антарктичним – з 1979 року.

"Наша оцінка враховує лише ті зміни маси льодовикового щита, які безпосередньо впливають на рівень моря, і не охоплює втрату маси внаслідок витончення або відступу шельфових льодовиків, а також відступу ділянок льоду, що залягають нижче рівня моря", – зазначають автори дослідження.

За оцінками науковців, 84% втрати льоду зумовлені дисбалансом у динаміці льодовиків, особливо у зоні їхнього контакту з океаном. "Понад чотири п'ятих втраченого льоду було скинуто в океан швидкісними вивідними льодовиками, а не розтануло на поверхні. Це свідчить про те, що довгостроковий тренд зумовлений динамічною реакцією льодовикових щитів на потепління океану", – пояснює провідна авторка дослідження Інес Отосака, гляціологиня з Нортумбрійського університету (Велика Британія).

Решта 16% втрат маси пов'язані з атмосферними чинниками, зокрема з поверхневим таненням і таненням снігового покриву. Упродовж подальших викидів парникових газів унаслідок спалювання викопного палива, світовий океан поглинає більшу частину теплової енергії, що накопичується в біосфері. У міру надходження додаткового тепла в океанічні системи відбувається підвищення температури водних мас та інтенсифікація океанічних течій.

У Гренландії цей процес спричиняє так звану "атлантифікацію", за якої тепліші води з Атлантичного океану проникають далі на північ, ніж будь-коли раніше, загрожуючи другому за величиною льодовиковому щиту світу. В Антарктиді, де розташований найбільший льодовиковий щит планети, циркумполярні течії також посилюються під впливом потужніших вітрів та підвищення температури води. Оскільки ці течії транспортують тепліші води до льодовикових щитів на обох полюсах Землі, вони глибше проникають під льодовики, здійснюючи термічний вплив під новими кутами.

Процес втрати льоду суттєво прискорився з 1990-х років і наразі не демонструє ознак уповільнення чи зміни спрямованості. Утім, аналізуючи дані за 2020-2023 роки, можна припустити тимчасову стабілізацію стану Антарктичного півострова.

Як пояснила Інес Отосака, це лише відображення короткострокових метеорологічних коливань – зокрема рекордних снігопадів у Східній Антарктиді. За її словами, неопубліковані вимірювання після 2023 року вказують на відновлення тренду до прискореної втрати льоду. "Ці результати демонструють фундаментальну важливість міжнародного наукового співробітництва у розв'язанні глобальних екологічних проблем сучасності", – додає Дієго Фернандес із Європейського космічного агентства, який не брав участі у дослідженні.

У перспективі отримані дані допоможуть науковцям точніше прогнозувати майбутнє підвищення рівня світового океану, а також, імовірно, стимулюватимуть до ухвалення невідкладних рішень задля збереження майбутнього нашої планети.

Раніше OBOZ.UA розповідав, що у липні 2026 року температура світового океану побила рекорд.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.