Рів, повний обезголовлених скелетів: знахідка, якій 7000 років, спантеличила вчених. Фото

Під час розкопок одного з поселень кам’яної доби у Словаччині археологи натрапили на незвичайну знахідку. Біля входу до цього поселення вони розкопали рів, ущент заповнений людськими скелетами без голів.

Видання Live Science пояснює: хоча на кістках, які лежали у цьому рову, виявили сліди надрізів, що свідчать про обезголовлення, вчені вважають, що це було не жорстоке масове вбивство, а радше частина складного поховального ритуалу, який практикували понад 7 000 років тому. Інакше кажучи, людям, найімовірніше, відтинали голови вже після смерті.

Неолітична стоянка біля словацького міста Врабле була заселена між 5250 та 4950 роками до н. е. представниками культури лінійно-стрічкової кераміки (ЛСК). Посуд, який належить до неї, знаходять по всій Центральній Європі. Він вирізняється орнаментом із паралельних ліній – звідси й назва даної культури. А поселення, де розкопали знахідку, знаходиться на південному заході Словаччини. Вперше його почали досліджувати у 2012 році. На піку розквіту воно налічувало понад 300 будинків, розділених на три окремі райони.

Один із цих районів кам'яної доби був оточений подвійним ровом завдовжки приблизно 1,3 кілометра. Коли у 2022 році археологи почали розкопки цього рову, вони виявили чотири пари обезголовлених скелетів, а також масове поховання, де було щонайменше 77 тіл без голів. Тільки один скелет зберігся разом із черепом, і він належав дитині.

Хоча археологи ще не завершили розкопки рову, вони повідомили про свої попередні висновки в дослідженні, опублікованому 2 червня в журналі Proceedings of the Prehistoric Society. "Перші аналізи вказують насамперед на те, що тут не було насильницьких страт через відрубування голови, а радше майстерне відокремлення черепів", – зазначила в офіційній заяві співавторка дослідження Катаріна Фукс, біологічна антропологиня Кільського університету в Німеччині.

Дослідники проаналізували сліди надрізів на верхніх шийних хребцях безголових скелетів і виявили, що черепи знімали за допомогою гострих інструментів. Нижні щелепи також були відсутні, а це, як пишуть дослідники, свідчить про те, що для цього давнього суспільства було важливо зберегти голову та обличчя неушкодженими. Оскільки шийні хребці багатьох людей торкалися стінок рову, вчені припускають, що тіла туди клали вже після того, як знімали голови, в рамках свідомого ритуального поводження з мерцями. "Поховання тіл та їхніх частин могло бути елементом складніших, глибоких за змістом та регулярних практик", – додав інший співавтор роботи, археолог Кільського університету Нільс Мюллер-Шеесель.

Тіла без голів та окремі частини скелетів знаходили в похованнях і на інших неолітичних стоянках Європи. Наприклад, аналіз кісток 11 людей, знайдених у печері в Іспанії, показав, що одну родину епохи неоліту 5 600 років тому, судячи з усього, жорстоко вбили й з'їли. А в неолітичному селі в Італії археологи знайшли купу з 15 людських черепів, які, ймовірно, неодноразово перекладали з місця на місце як елемент культу предків 7 400 років тому.

У статті дослідники зауважили, що їм поки невідомо, чи відігравало насильство якусь роль у смерті людей із рову. Однак, зважаючи на те, що декого з обезголовлених поховали парами, а інших – групами у спільній могилі, практика відтинання голів могла бути вмотивована поховальним обрядом, де людська голова вважалася символом особистості та життя.

Таке тлумачення цілком вписується в культ предків із фокусом на голові, який існував в інших частинах неолітичного світу, наприклад, у Чатал-Гююку на півдні Туреччини та в Єрихоні (нині палестинське місто на Західному березі річки Йордан). У Єрихоні та на інших неолітичних стоянках Близького Сходу люди часто виймали черепи шанованих предків, покривали їх гіпсом, відтворюючи риси обличчя, розфарбовували, а потім виставляли напоказ перед громадою.

Але знахідка у Врабле є унікальною, оскільки до сьогодні науковці не знайшли жодного черепа, який би належав цим обезголовленим скелетам. "Наразі ці голови залишаються для нас археологічно "невидимими"", – пишуть дослідники в статті, зазначаючи, що через це важко остаточно визначити, чи стали ці люди жертвами насильства, чи були частиною ритуалу.

Можливо, як зазначають автори роботи, між трьома неолітичними районами у Врабле існувало певне суспільне напруження. Це напруження могло б пояснити, чому лише один район був оточений захисним ровом і чому входи до нього були повернуті в протилежний бік від двох інших районів. Поховання людських тіл у рові могло бути способом упорядкування простору громади або ознакою того, що ця земля належить конкретній групі та її предкам.

На місці розкопок планують продовжити роботи, щоб відкрити решту рову та детальніше дослідити людські рештки. Дослідники сподіваються знайти відповіді на відкриті питання про це поселення кам'яної доби.

"Перші результати вже доводять, що Врабле – це виняткова локація для розкопок", – підсумував провідний автор дослідження, археолог Мартін Фурхольт із Кільського університету. "Вона дає нам ключі для дискусії навколо фундаментальних питань: наприклад, як саме сприймали смерть і людське тіло в епоху неоліту і яку роль пов'язані з цим обряди відігравали в соціальному устрої ранніх землеробських громад?", – додав він.

Раніше OBOZ.UA розповідав, чому в тиранозаврів були настільки маленькі передні кінцівки – вчені знайшли цьому хороше пояснення.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.