Комета Галлея знову наблизиться до Сонця: коли її можна буде побачити

Комета Галлея повернеться до внутрішньої частини Сонячної системи у 2061 році. Найближче до Сонця вона пройде 28 липня, після чого наступне проходження перигелію очікується лише 27 березня 2134 року.

Науковий журнал Space Daily зазначає, що 28 липня 2061 року є розрахунковою датою наступного перигелію комети Галлея. Видання також наводить дату наступного проходження – 27 березня 2134 року.

Однак 28 липня не означатиме, що побачити комету можна буде лише в одну конкретну ніч. У міру наближення до Сонця нагрівання ядра вивільнятиме газ і пил. Навколо нього сформується кома, а також хвости, характерні для яскравих комет.

Історія повернення

Комета Галлея стала відомою не лише завдяки своїй яскравості. Її історія змінила уявлення людей про природу комет.

Едмонд Галлей порівняв траєкторії комет, які спостерігали у 1531, 1607 та 1682 роках. Використовуючи ньютонівське пояснення гравітації, він дійшов висновку, що йшлося про один і той самий об’єкт, який періодично повертається до Сонця. Галлей передбачив його нову появу, але помер до того, як комета повернулася у 1758 році.

Згодом об’єкт отримав його ім’я. Офіційне позначення комети – 1P/Halley, де літера "P" вказує на її належність до періодичних комет.

Не кожні 76 років

Комету Галлея часто називають об’єктом, який повертається приблизно кожні 76 років. Однак це середній показник, а не фіксований календарний цикл.

NASA наводить зафіксовані проміжки між проходженнями перигелію від 74,42 до 79,25 року. На орбіту впливає гравітація планет, через що її параметри дещо змінюються під час кожного проходження.

Додатковий вплив мають гази, які вириваються з нагрітого ядра комети. Вони створюють невеликі реактивні сили, тому рух об’єкта не визначається лише гравітаційною взаємодією.

Астрономи продовжують уточнювати орбіту Галлея за новими вимірюваннями. Для розрахунку положення комети використовують, зокрема, систему JPL Horizons, яка дає змогу отримувати точні ефемериди.

Повернення після 1986-го

Останній перигелій комета Галлея пройшла 9 лютого 1986 року. Для багатьох спостерігачів, особливо у Північній півкулі, її поява виявилася менш вражаючою, ніж очікували.

Поблизу перигелію комета перебувала у невигідному положенні відносно Сонця. Найближче до Землі вона підійшла вже на віддаленні від Сонця, на відстань близько 0,42 астрономічної одиниці, або приблизно 63 млн кілометрів.

Ситуація у 2061 році має бути сприятливішою. Очікується, що поблизу перигелію Земля і комета опиняться по один бік від Сонця, тому Галлей буде краще розташована на небі, ніж під час повернення 1986 року.

Водночас це не гарантує певної яскравості комети. Її активність може бути нерівномірною, а міське освітлення здатне значно ускладнити спостереження за розсіяним хвостом.

Наукова зустріч

Повернення комети Галлея у 2061 році стане не лише черговим астрономічним явищем. Під час попереднього проходження у 1986 році міжнародні космічні апарати дослідили об’єкт зблизька, зокрема апарат Giotto Європейського космічного агентства.

14 березня 1986 року Giotto пролетів приблизно за 596 кілометрів від ядра комети. Отримані зображення показали неправильне за формою тіло, з поверхні якого виривалися струмені газу та пилу.

За даними ESA, ядро Галлея має витягнуту форму і приблизно 15 кілометрів у довжину. Водночас воно відбиває дуже мало сонячного світла, тобто сама поверхня комети є надзвичайно темною.

Активною виявилася лише відносно невелика частина освітленої поверхні. Але саме з неї вивільнялася достатня кількість матеріалу, щоб навколо ядра сформувалася значно більша видима оболонка комети.

Так Галлей демонструє незвичне поєднання: одне з найтемніших відомих тіл Сонячної системи здатне створювати одне з найвідоміших небесних видовищ.

Зустріч із Землею

Хоча сама комета зараз перебуває далеко від Землі, планета щороку зустрічається з матеріалом, який Галлей залишила вздовж своєї орбіти.

Саме ця комета є батьківським тілом двох відомих метеорних потоків – Оріонідів у жовтні та Ета-Акваридів у травні. Метеори цих потоків не є уламками ядра, які одночасно рухаються поруч із кометою.

Йдеться про дрібні частинки пилу, залишені кометою під час попередніх проходжень. Коли Земля перетинає відповідні потоки уламків, вони входять в атмосферу і згорають, створюючи метеорний дощ.

NASA також пов’язує Ета-Аквариди з кометою Галлея. Тому спостереження за цим метеорним потоком можна вважати щорічною зустріччю Землі з речовиною, яку залишила знаменита комета.

Очікування 2061 року

Наступне повернення Галлея має особливе значення через тривалість її орбітального періоду. Людина, яка народиться у 2026 році, матиме 35 років під час проходження комети через перигелій у 2061-му. Під час наступного проходження у 2134 році їй було б уже 108 років.

Деякі люди, які пам’ятають появу Галлея у 1986 році, потенційно зможуть побачити її вдруге. Для багатьох інших нинішніх дорослих повернення у 2061 році може стати єдиною можливістю побачити саме комету Галлея.

Втім, готуватися до спостереження вже зараз немає потреби. За десятиліття до події астрономи ще уточнюватимуть яскравість комети, її активність і найкращі умови для спостережень.

Важлива дата

28 липня 2061 року є розрахунковою датою проходження перигелію, але найкращий момент для спостереження залежатиме від конкретного місця на Землі. Впливатимуть відстань комети від Сонця на небі, географічна широта, сутінки, погода та фаза Місяця.

Тому найбільш сприятливий час для спостереження може не збігтися із самим днем перигелію. Комету можна буде спостерігати протягом значно довшого періоду до і після 28 липня.

Значно важливішим стане те, наскільки яскравою буде Галлей під час нового повернення. Орбіту можна розрахувати з великою точністю, однак активність комети та її видимість неможливо так само точно спрогнозувати за 35 років.

До речі, науковці переглянули один із найважливіших сценаріїв майбутнього для Всесвіту після аналізу нових астрономічних даних. Тепер припускається, що космос буде існувати не трильйони років (як вважалося раніше), а значно менше.

Як повідомляв OBOZ.UA, вчені запропонували нове пояснення походження кілець Сатурна, яке може змінити уявлення про цю планету. Дослідження базується на комп’ютерному моделюванні подій, що відбувалися сотні мільйонів років тому.

Лише перевірена інформація у нас в Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!