Екзотичні папуги заполонили парки у Великій Британії: у чому загроза для місцевих птахів

За останні два десятиліття зелені кільчасті папуги різко збільшили свою чисельність у Великій Британії та стали домінуючим видом у багатьох міських парках і зелених зонах. Найпомітніше це відчувають відвідувачі Річмонд-парку в Лондоні, де голоси екзотичних птахів витіснили звичні звуки місцевої фауни.
Про зміну екосистем у британських парках та стрімке зростання популяції кільчастих папуг пише видання The Guardian із посиланням на дані British Trust for Ornithology та коментарі науковців. У матеріалі йдеться, що з 1994 по 2023 рік чисельність цих птахів у країні зросла у 25 разів, а загальна популяція перевищила 30 тисяч особин. Один із дослідників зазначив: присутність папуг уже неможливо ігнорувати, особливо у південних районах Англії.
Річмонд-парк, один із найбільших королівських парків Лондона, став майже ідеальним середовищем для кільчастих папуг. Сотні старих дерев із глибокими дуплами забезпечують зручні місця для гніздування, а велика кількість плодів, ягід, бруньок і квітів створює стабільну кормову базу. Там, де раніше чули спів жайворонка, кам’янки або стукіт строкатого дятла, тепер домінує різкий і гучний крик яскраво-зелених птахів.
Ці папуги походять з Індійського субконтиненту та Африки. У Великій Британії вони з’явилися наприкінці 1960-х років після того, як домашні птахи втекли або були випущені на волю. Спочатку їхня присутність здавалася поодинокою та майже екзотичною, але з роками ситуація змінилася.
Дані орнітологів
За оцінками British Trust for Ornithology, у країні нині мешкає щонайменше 15 тисяч гніздових пар кільчастих папуг, а також невизначена кількість негніздових особин. Основні осередки популяції зосереджені навколо Лондона та в південно-східній Англії, однак останніми роками птахів дедалі частіше фіксують у Манчестері, Ньюкаслі та інших північних містах.
Науковці пов’язують таке стрімке зростання з кількома чинниками. Серед них – м’якіші зими, вплив кліматичних змін та здатність папуг швидко адаптуватися до міського середовища. Але водночас зростає занепокоєння щодо того, як ця інвазивна популяція впливає на місцеві види.
Попри яскравий вигляд і гучну присутність, вплив кільчастих папуг на місцеву фауну залишається предметом дискусій. Орнітологи зазначають, що найбільше занепокоєння викликає конкуренція за місця гніздування та корм між папугами й аборигенними видами птахів, багато з яких і без того перебувають під загрозою скорочення чисельності.
Падді МакКлів, який співпрацює з організацією Songbird Survival, звертає увагу на нестачу актуальних досліджень у Великій Британії. За його словами, обсяги наукових робіт щодо впливу кільчастих папуг залишаються обмеженими й потребують оновлення. Водночас швидке поширення цих птахів уже викликало тривогу серед фахівців із охорони природи.
За словами МакКліва, кільчасті папуги створюють додатковий тиск на місцеві види, зокрема через свою фізичну присутність біля годівниць і дупел у деревах. Як птахи розміром із дятла, вони можуть лякати дрібніших пернатих, змінюючи їхню поведінку. Це, своєю чергою, може призводити до зменшення часу на живлення та підвищення рівня стресу.
Під загрозою опиняються такі види, як шпак, співочий дрізд і малий строкатий дятел. Також фахівці звертають увагу на можливий вплив на кажанів, які використовують ті самі дупла для укриття та розмноження, особливо в охоронюваних природних зонах.
Досвід Європи
У низці європейських країн уже зафіксували негативні наслідки зростання популяції кільчастих папуг. Зокрема, у Бельгії у 2010 році вчені досліджували вплив цих птахів на повзика – невеликого сірого птаха, який мешкає у зрілих лісах і парках. Дослідження показало, що до третини популяції повзиків могла опинитися під загрозою через конкуренцію з папугами за місця гніздування та ресурси.
Однак результати не всюди були однозначними. Уже в 2011 році британські дослідники повторили бельгійське дослідження та не виявили суттєвого негативного впливу кільчастих папуг на популяції повзиків або інших видів, що гніздяться в дуплах. На це звернув увагу представник British Trust for Ornithology Девід Нобл.
Окрему увагу дослідники звертають на вплив кільчастих папуг не лише на птахів, а й на інших мешканців міських екосистем. У Іспанії, де популяції папуг у великих містах зросли особливо швидко, науковці зафіксували тривожні сигнали щодо стану кажанів.
Сім років тому в парку Севільї дослідники вивчали причини 81-відсоткового скорочення чисельності вечірниці велетенської – найбільшої колонії цього виду в Європі. Під час спостережень вони бачили, як кільчасті папуги виганяли значно менших кажанів із дупел, які ті використовували для гніздування.
Наслідки конфлікту
Під місцями гніздування дослідники виявили 20 загиблих і двох травмованих кажанів. Частина з них мала пошкодження м’язів і кісток, характерні для укусів дзьобом. Ці дані посилили дискусію про те, що папуги можуть впливати не лише на птахів, а й на інші види, які користуються тими самими укриттями.
Саме такі приклади змушують природоохоронні служби різних країн переглядати свою політику щодо інвазивних видів. Але підхід до проблеми залишається різним.
У Великій Британії можливість контролю чисельності папуг шляхом відстрілу обговорювали, але на практиці таких заходів не застосовували. Основною причиною називають ризик суспільного резонансу та негативної реакції громадськості. Останню оцінку ризиків Департамент з питань довкілля, продовольства та сільського господарства провів ще у 2011 році.
У документі зазначалося, що потенційний вплив папуг на сільське господарство та місцеву фауну є високим. Серед ризиків називали загрозу для інших видів, можливе поширення хвороб, шкоду виноградникам, а також ризик для садів і сільськогосподарських культур.
Ціна бездіяльності
На момент підготовки тієї оцінки популяція кільчастих папуг у країні становила близько 5000 особин. Відтоді їхня чисельність зросла до понад 30 тисяч. Фахівці зазначають, що за відсутності контролю будь-які майбутні заходи можуть виявитися дорожчими, складнішими і, можливо, ще більш суперечливими.
В інших країнах уже пішли на радикальні кроки. У Мадриді влада запровадила програму гуманного знищення папуг після того, як у 2019 році їхня чисельність сягнула 13 тисяч. Заходи включають відстріл із пневматичної зброї, використання сіток і пасток, а також стерилізацію яєць у гніздах.
Досвід Іспанії став одним із найпомітніших прикладів активного втручання держави у проблему інвазивних папуг. Місцева влада пояснила свої дії необхідністю захисту міських екосистем і зменшення тиску на інші види. Але навіть там рішення викликало гострі дискусії серед зоозахисників і мешканців міст.
У Великій Британії раніше вже вдавалися до контролю інших видів папуг. Зокрема, близько 24 років тому чиновники втрутилися у ситуацію з папугами-монахами, які масово з’явилися в районі Isle of Dogs у Лондоні. Тоді аргументом стала загроза для електромереж, оскільки птахи будували великі гнізда на лініях електропередач.
Погляд науковців
Фахівці наголошують, що ситуація з кільчастими папугами може відрізнятися від країни до країни. Лекторка з поведінкової екології Університету Солфорда Емі Лідейл зазначає, що робити остаточні висновки для Великої Британії поки зарано. За її словами, науковцям бракує довгострокових польових даних.
Вона підкреслює, що для розуміння адаптації папуг і їхнього впливу на місцеві види потрібні роки спостережень. Однорічні або короткі дослідження не дають повної картини процесів, які відбуваються в екосистемах. Саме тому частина експертів закликає до обережності в ухваленні радикальних рішень.
Як повідомляв OBOZ.UA, у Київському зоопарку врятованих патагонських папуг переселили до нового спеціально створеного групового вольєра. Там з іншими птахами вони зможуть комфортно проводити час.











