Чому мавпи досі існують, якщо еволюція реальна: відповідь вчених
Майже кожен, хто вивчав історію людської еволюції у школі, бачив знамениту картинку – ряд істот від примітивної мавпи до сучасної людини, яка крокує у майбутнє. Ця ілюстрація створює враження, ніби еволюція є прямим і невідворотним рухом від простого до складного.
Але тоді виникає парадоксальне запитання: якщо люди походять від приматів, то чому мавпи й досі існують? Daily Mail оприлюднило цікаві результати дослідження.
Останній спільний предок
Науковці пояснюють: це поширене непорозуміння. Еволюція не є лінійною, а радше схожа на розгалужене дерево.
"Думайте про еволюційний процес як про дерево. Усі живі види знаходяться на кінчиках гілок. Люди й мавпи – це різні гілки, які колись розділилися. І обидві гілки залишаються", – пояснила професорка Рут Мейс із University College London.
Якщо простежити ці гілки в минуле, вони зійдуться в одній точці – так званому "останньому спільному предку". Генетичні дослідження показують, що наші найближчі живі родичі – це шимпанзе та бонобо, з якими ми ділимо близько 98,7 % ДНК. Проте люди не "походять" від сучасних мавп. Ми лише маємо з ними спільного предка, який жив приблизно 6–10 мільйонів років тому.
Подібна логіка стосується й інших давніх видів, таких як неандертальці. Вони були окремою гілкою, яка розділилася з нашою лінією від спільного предка, що існував сотні тисяч років тому. Не всі гілки обов’язково повинні зникати – багато з них просто ведуть у бік, а не до сучасної людини.
Чому мавпи не стали "розумнішими"
Людська історія – це поступове нарощування складності, зокрема інтелекту, який дозволив нашому виду досягти небачених висот. Але чому тоді інші примати не еволюціонували до подібного рівня?
"Якщо ви живете у тропічному лісі в групах приматів, які переважно харчуються рослинами, то рівень інтелекту, який вам потрібен, зовсім не такий, як у хижака, який мусить полювати на великі здобичі у савані", – пояснює професорка Мейс.
Іншими словами, для успіху виду немає єдиної "правильної" стратегії.
"Шимпанзе й бонобо прекрасно почуваються у своїх екологічних нішах. Тож можна поставити зворотне питання: чому люди не еволюціонували, щоб бути більше схожими на бонобо?" – зауважив доктор Джон Роуен з Кембриджського університету.
Бонобо, наприклад, не знають масових міжгрупових воєн, тоді як людська історія сповнена конфліктів.
Чи можуть мавпи стати людьми у майбутньому
Попри те, що зараз примати не мають потреби розвивати "людський" інтелект, у далекому майбутньому все може змінитися. Якщо зміниться довкілля чи зникне людство, можуть з’явитися нові ніші, які хтось із приматів зможе зайняти.
"Мутації відбуваються випадково, але якщо види живуть у подібних умовах, ми часто бачимо явище конвергентної еволюції. Цілком можливо, що колись з’явиться істота, схожа на нас, але не ідентична", – вважає професорка Мейс.
Подібну думку висловлює й антрополог доктор Едвін де Яґер: "Еволюція ніколи не повторює себе точно. Але за достатнього часу й відповідних умов примати справді можуть розвинути більший інтелект чи риси, подібні до людських. Проте вони не стануть людьми – це буде вже зовсім новий вид".
OBOZ.UA також публікував прогнози вчених щодо того, який вигляд можуть мати люди через 50 тисяч років.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.