Візьміть участь
у розіграші
LTE планшету Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

/політика

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

"Друзі" України?

470

Відповідь на дане питання можна буде отримати після аналізу фактів, пов’язаних із суверенним правом України приймати ті чи інші суголосні з міжнародними нормами та своїми зовнішніми зобов’язаннями рішення (для цього необхідне цитування багатьох матеріалів, то ж читачам потрібно налаштуватися на кропітку й тривалу роботу), про котрі йтиметься далі...

Закон України «Про освіту»

В Україні діє Закон «Про освіту» № 2145-VIII, прийнятий Верховною Радою України 5 вересня 2017 року, підписаний Головою Верховної Ради України 19 вересня 2017 року, підписаний Президентом України 25 вересня 2017 року і опублікований в газеті Верховної Ради України «Голос України» 27 вересня 2017 року. Під час його підготовки та прийняття точилися складні дискусії як в громадському середовищі так і в українському політикумі. Особливо гострими вони були щодо статті 7 «Мова освіти», котра отримала таку остаточну редакцію: «1. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова.

Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти.

Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах освіти для здобуття дошкільної і загальної середньої освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується шляхом створення відповідно до законодавства окремих класів (груп) з навчанням мовою відповідного корінного народу України поряд із державною мовою і не поширюється на класи (групи) з навчанням українською мовою.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, гарантується право на вивчення мови відповідних корінного народу чи національної меншини в комунальних закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства.

Особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови.

2. Заклади освіти забезпечують обов’язкове вивчення державної мови, зокрема заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти – в обсязі, що дає змогу провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Особам, які належать до корінних народів, національних меншин України, іноземцям та особам без громадянства створюються належні умови для вивчення державної мови.

3. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування, насамперед англійської мови, в державних і комунальних закладах освіти.

4. У закладах освіти відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома чи більше мовами – державною мовою, англійською мовою, іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

5. За бажанням здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти заклади освіти створюють можливості для вивчення ними мови корінного народу, національної меншини України як окремої дисципліни.

6. Держава сприяє створенню та функціонуванню за кордоном закладів освіти, у яких навчання здійснюється українською мовою або вивчається українська мова.

7. Особливості використання мов в окремих видах та на окремих рівнях освіти визначаються спеціальними законами».

Попри те, що цією редакцією мовної статті залишилися невдоволеними і прихильники посилення статусу української мови (дійсно, її знання всіма сущими в Україні людьми – це не лише право, а й їхній обов’язок: дана норма має бути закріплена законодавчо), і противники такого підходу, але все ж таки вона є значним поступом вперед після відновлення української незалежності (зверніться до моєї публікації «Хіба можна розчаруватися в Україні?!») та багатовікового гноблення нашої рідної мови різними окупантами української землі (моя праця «Наше майбутнє – в об’єднаній Європі, а не на руїнах Російської імперії» вказує напрямки розвитку України як самостійного суб’єкта міжнародного права), підтвердження чому показано у моїй статті «За що Україні така кара?!», хоча й після 24 серпня 1991 року українській мові в Україні приділялося надто мало уваги навіть всупереч статті 10 Конституції України. Судіть самі…

Закон України «Про засади державної мовної політики»

Чого тільки вартий закон КаКі, про який ідеться у моєму матеріалі «За мову солов’їну! За Україну!», тобто чинний Закон України «Про засади державної мовної політики» № 5029-VI від 3 липня 2012 року, що фактично урівняв українську державну мову з мовою однієї із національних меншин – російською, сприяючи таким чином подальшій русифікаторській «двомовності» совєтского образца (моя публікація «Чому я не хочу вертатись до СРСР?» розказує про той образєц), та навіть вийшов за межі Європейської Хартії регіональних або меншинних мов (англійською European Charter for Regional or Minority Languages: в Україні замість міноритарних, тобто «меншинних мов», у перекладі застосовується термін «мов меншин» і цим самим кардинально міняється суть Хартії) та Конституції України, загрожуючи українській державності. В цьому Законі є стаття 20 «Мова освіти» (її назва така сама, як і у статті 7 Закону «Про освіту»: співставте їх), котра гласить: «1. Вільний вибір мови навчання є невід'ємним правом громадян України, яке реалізується в рамках цього Закону, за умови обов'язкового вивчення державної мови в обсязі, достатньому для інтеграції в українське суспільство.

2. Громадянам України гарантується право отримання освіти державною мовою і регіональними мовами або мовами меншин. Це право забезпечується через мережу дошкільних дитячих установ, загальних середніх, позашкільних, професійно-технічних і вищих державних і комунальних навчальних закладів з українською або іншими мовами навчання, яка створюється відповідно до потреб громадян згідно із законодавством України про освіту.

3. Потреба громадян у мові навчання визначається в обов'язковому порядку за заявами про мову навчання, які подаються учнями (для неповнолітніх – батьками або особами, які їх замінюють), студентами при вступі до державних і комунальних навчальних закладів, а також, у разі потреби, у будь-який час протягом навчання.

4. Державні і комунальні навчальні заклади у встановленому порядку створюють окремі класи, групи, в яких навчання ведеться іншою мовою, ніж у навчальному закладі в цілому, за наявності достатньої кількості відповідних заяв про мову навчання від учнів (для неповнолітніх – від батьків або осіб, які їх замінюють), студентів згідно із законодавством України про освіту.

5. З метою підтримання нечисленних мовних груп у встановленому законом порядку встановлюються нормативи формування малокомплектних навчальних закладів, класів, груп і забезпечуються умови для їх функціонування.

6. Мова навчання у приватних навчальних закладах усіх освітніх рівнів визначається засновниками (власниками) цих закладів.

7. В усіх загальних середніх навчальних закладах забезпечується вивчення державної мови і однієї з регіональних мов або мов меншин. Обсяг вивчення регіональних мов або мов меншин визначається місцевими радами відповідно до законодавства про освіту з урахуванням поширеності цих мов на відповідній території.

8. У державних і комунальних загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням регіональними мовами вивчення предметів ведеться регіональними мовами (за винятком української мови і літератури, вивчення яких ведеться українською мовою).

9. Тести для зовнішнього оцінювання якості освіти укладаються державною мовою. За бажанням особи тести надаються у перекладі на регіональну мову або мову меншин (за винятком тесту з української мови і літератури).

10. Співбесіда або інші форми контролю, якщо такі передбачені при вступі у

навчальний заклад, проводяться державною мовою або мовою, якою здійснюється навчання у цьому закладі, за бажанням абітурієнта.

11. Держава забезпечує підготовку педагогічних кадрів для навчальних закладів з навчанням регіональними мовами або мовами меншин, здійснює методичне забезпечення такої підготовки.

12. Навчальні заклади можуть створювати класи, групи з навчанням іноземними мовами».

Якщо порівняти статтю 20 Закону України «Про засади державної мовної політики» і статтю 7 Закону України «Про освіту», то можна помітити, що вони не зовсім корелюють між собою. Виходить, що в українському законодавстві, регулюючому мовне питання, зокрема і в освіті, існує колізія, яку Верховна Рада України, на жаль, ще не ліквідувала, але все одно зобов’язана це зробити, оскільки Закон України «Про засади державної мовної політики» несе ознаки базового у мовних питаннях українського суспільства. Даної колізії можна було б і уникнути, якби постмайданна українська центральна влада, включаючи парламент, проявила політичну волю й скасувала у потрібний час, уже після президентських виборів 2014 року, прийнятий з масою зафіксованих правопорушень сумнозвісний закон КаКі, ухваливши замість нього інший Закон, котрий би відповідав не лише Європейській Хартії регіональних або меншинних мов чи іншим міжнародним зобов’язанням України, а й українським національним інтересам, як я пропонував це зробити у своїй публікації «Чому?» ще в березні 2014 року.

Читайте продовження - Ч. 2.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги