Прийміть участь
в розіграші
Android смартфона Взяти участь
Приз
ГоловнаБлоги

У цьому розділі відвідувачі сайту самі генерують контент. Редакція «Обозревателя» не несе відповідальності за цей контент.

"Друзі" України? Ч. 2

408

Читайте початок статті.

До речі, на час ухвалення бандитською зграєю Януковича КаКівського закону діяло й діє фактично проігнороване нею Рішення Конституційного Суду України (КСУ) у справі за конституційними поданнями 51 народного депутата України про офіційне тлумачення положень статті 10 Конституції України щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України (справа про застосування української мови) № 10-рп/99 від 14 грудня 1999 року (справа № 1-6/99), котрим установлено, що «під державною (офіційною) мовою розуміється мова, якій державою надано правовий статус обов'язкового засобу спілкування у публічних сферах суспільного життя», і вирішено наступне: «1. Положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частини п’ята статті 10 Конституції України)…

2. Виходячи з положень статті 10 Конституції України та законів України щодо гарантування застосування мов в Україні, в тому числі у навчальному процесі, мовою навчання в дошкільних, загальних середніх, професійно-технічних та вищих державних і комунальних навчальних закладах України є українська мова.

У державних і комунальних навчальних закладах поряд з державною мовою відповідно до положень Конституції України, зокрема частини п’ятої статті 53, та законів України, в навчальному процесі можуть застосовуватися та вивчатися мови національних меншин.

3. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим…».

А згадана в процитованому вище Рішенні КСУ частина п’ята статті 53 Конституції України твердить: «Громадянам, які належать до національних меншин, відповідно до закону гарантується право на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства».

Як бачимо стаття 7 Закону України «Про освіту» відповідає Конституції України та Рішенню КСУ № 10-рп/99. Але це ще далеко не все…

Агенти Росії в Європі

Здавалося б, що вже після вступу в силу Закону України «Про освіту» пристрасті мали б влягтися. І якщо в Україні вони таки дещо втратили запал, то поза Україною розгорілися з новою силою. Появилися невдоволені голоси високопосадовців Угорщини, Росії, Румунії, Польщі, Болгарії, Греції, Молдови, котрі почали хто говорити, хто волати про порушення прав відповідних національних меншин в Україні статтею 7 Закону «Про освіту». Прикро, що ці держави де-факто стали союзниками (агентами) Москви у неіснуючій мовній проблемі навколо даного Закону. Найбільше крику наробила Угорщина разом із Росією (вони й далі продовжують звинувачувати Україну в усіх бідах), трохи менше – Румунія і далі – по низхідній…Згодом на непримиренних позиціях залишилися Московщина й Угорщина, Румунія – на майже непримиренних, а решта, мабуть, усвідомили хибність (я б сказав навіть шкідливість для дружніх двосторонніх стосунків) своєї початкової позиції та перейшли до більш конструктивної співпраці із українською стороною. З Москвою – агресором і окупантом частки української землі тут все зрозуміло, а от Будапешт, безпідставно діючи із нею заодно супроти України, проявив себе з дуже поганої сторони. Друзі так не поступають! Українському народу не потрібні безцеремонні «старші брати», а потрібні справжні брати-друзі!

Невже Угорщина забула, як Москва 1956 року залила кров’ю угорське повстання проти комуністично-московського тоталітаризму й диктату та російського великодержавного шовінізму, що показано в моїй роботі «Два чоботи – пара»?! Від цього імперського шовінізму – «русского міра» під проводом вірного послідовника Сталіна-Гітлера Путіна тепер уже потерпає Україна, яка захищає свою незалежність і українськість законними з точки зору міжнародного права способами.

Невже Москва так вміло смикає за нитки, що позбавляє правителів окремих країн розуму?! Та ні! Всі вони добре усвідомлюють, що коять, бо злочини Росії, яка пішла війною проти України, є очевидними, а дії Києва на захист своєї української ідентичності відповідають міжнародним стандартам. Саме про отаких свідомих окремих європейських московських симпатиків і розповідає моя праця «Обережно – агенти Росії в Європі, або

Зґвалтування – не найкращий спосіб отримання жертвою задоволення!».

Оцініть наведені нижче, що оприлюднювалися різними ЗМІ, висловлювання та вчинки тих, хто діє в унісон з Росією щодо Закону України «Про освіту».

7 вересня 2017 року Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто сказав (його заява розміщена на інтернет-сторінці уряду): «Україна встромила Угорщині ножа в спину, внісши зміни до Закону «Про освіту», який сильно порушує права угорської меншини».

Парламент Угорщини 19 вересня 2017 року одноголосно схвалив резолюцію, котрою засудив прийняття Верховною Радою України Закону «Про освіту», вважаючи, що він порушує права українських угорців на Закарпатті, закликав міжнародну спільноту засудити український законодавчий акт і звернувся до свого уряду аби той вжив усіх заходів, щоб Закон України «Про освіту» не почав діяти.

20 вересня 2017 року обидві палати парламенту Румунії одностайно ухвалили декларацію відносно Закону України «Про освіту», який на думку румунських парламентарів «обмежує право на освіту рідною мовою для етнічних румунів, котрі проживають в Україні, що викликає глибоке занепокоєння у Румунії».

Президент Румунії Клаус Йоганніс 21 вересня 2017 року заявив: «У результаті, коли ми дізналися про цей закон, я відмовився від свого візиту в Україну (у жовтні 2017 року – примітка моя), і я також виступив проти візиту Голови парламенту України, запланованого наприкінці вересня, щоб послати сильний дипломатичний сигнал».

Підписання Президентом України Закону України «Про освіту» Міністр Петер Сійярто у коментарях 26 вересня 2017 року для угорського інформагентствп МТІ назвав «ганебним і обурливим», сказавши далі наступне: «Сором та розчарування, що Президент України підписав Закон «Про освіту». Ми можемо гарантувати, що це боляче вдарить по майбутньому України…

Угорщина накладатиме вето на всі кроки в межах ЄС, які представлятимуть прогрес у процесі європейської інтеграції України в дусі програми «Східне партнерство»…

Петро Порошенко досі говорив про європейську Україну, але це те, про що він тепер може забути у намірах і цілях, зважаючи на те, що Угорщина буде блокувати всі ініціативи, вигідні Україні, в усіх міжнародних організаціях, особливо у рамках ЄС».

6 жовтня 2017 року Петер Сійярто в інтерв’ю російській радіостанції «Коммерсантъ FM» заявив таке (цитую мовою оригіналу): «…украинский парламент принимает вот такое решение (Закон «Про освіту» – примітка моя). Это позор! …мы не остановимся до тех пор, пока закон не отменят… На Украине проживают 150 тыс. венгров, и нам не все равно, что с ними будет. Мы несем за них ответственность».

А ось як на недружні випади Міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто відреагувало Міністерство закордонних справ (МЗС) України 10 жовтня 2017 року у своєму коментарі: «МЗС України із здивуванням сприйняло заяву Міністра закордонних справ Угорщини П.Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС… Ми неодноразово наголошували на своїй відкритості до предметних переговорів. Попри пропозицію української сторони щодо спільного відвідання Закарпаття главами МЗС двох країн, угорською стороною було ухвалено рішення здійснити такий візит в односторонньому порядку… Ми готові до діалогу на міждержавному рівні, на рівні громад та у рамках міжнародних організацій». І хоч би словом МЗС України згадало про угорських українців, яким навіть і не снилося те, що мають українські угорці. На жаль, цього немає в коментарі.

Після зустрічі зі своїм українським колегою Павлом Клімкіним 12 жовтня 2017 року Петер Сійярто все одно заявив: «Ми розглядаємо новий український закон про освіту як ніж у спину нашої країни. …поки угорська меншина не буде задоволена ситуацією, Угорщина не відмовиться від свого рішення не надавати підтримки пропозиціям України в міжнародних організаціях і не підтримувати важливі для України питання».

Що ж думають про український освітній закон у контексті дотримання прав національних меншин міжнародні організації, зокрема Рада Європи (РЄ), яка опікується подібними питаннями? Читайте відповідь…

Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи

Угорщині й Румунії напевно так кортіло покарати «непослушну» Україну за Закон «Про освіту», що їхні делегати в Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), не дочекавшись висновків Венеціанської комісії, пролобіювали прийняття Асамблеєю 12 жовтня 2017 року достатньо критичної по відношенню до України Резолюції 2189 (2017) «Новий український закон про освіту: головна перешкода для навчання національних меншин рідною мовою»: «1. Парламентська Асамблея занепокоєна статтями, що стосуються освіти мовами меншин у новому законі про освіту...

2. Різні сусідні країни стверджували, що цей акт порушує права осіб, які належать до національних меншин, й піднімає чутливі питання українського правового режиму.

Читайте продовження - Ч. 3.

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Чтобы проголосовать за комментарий или оставить свой комментарий на сайте, в свою учетную запись MyOboz или зарегистрируйтесь, если её ещё нет.
Зарегистрироваться
Показать комментарии
Новые
Старые
Лучшие
Худшие
Комментарии на сайте не модерированы

Наші блоги