Літературний конкурс. Загадкова культура
Потрапив я якось на виставку сучасного живопису "20 вік скінчився" називається. Дуже цікаво, скажу я вам. Cразу, звичайно, важко збагнути що до чого. Але поступово звикаєш. І потім навіть сам думаєш: "а навіщо щось пояснювати ..." А тут бачу група з екскурсоводом повз проходить. Я вирішив приєднатися і послухати, як краще дивитися на все це. Під яким градусом, так сказати. Підійшли ми до картини одного відомого художника. Хороша така картина. Правда, на ній нічого не намальовано. Ну, такий, видно, почерк майстра. Але нічого, дивитися можна. Рамка красива. Ну, ми з групою милуємося, уважно розглядаємо полотно, а екскурсовод нам каже:-Зараз, каже, ми зупинилися на широко відомої у нас і за кордоном картині художника Аноніма. Як бачимо, говорить, на цій картині нічого не зображено, але як це вражає! Це мовчання, тиша. Художник зобразив вічну незадоволеність собою і навколишнім світом. Цим він висловив свій гнівний протест проти черствості людей і в той же час постійний пошук простих, але вже назавжди втрачених почуттів. Не випадково ця картина не має назви. А тепер перейдемо до наступної картині цього майстра.
Підійшли ми до іншого полотну. А екскурсовод продовжив:
Як ми можемо переконатися, на цій, також дуже відомій картині, теж нічого не зображено. Але який разючий контраст. Невитрачених енергія, живий темперамент ось-ось виллються на полотно у всьому своєму своєрідності. Як шкода, все-таки, що художник побажав залишитися невідомим. Скажу вам відверто, нашим експертам дуже довго довелося попрацювати, перш ніж з'ясувати кисті якого ж майстри належить цей шедевр. І все ж більшість експертів зійшлися на думці, що ця картина не копія, а оригінал в оригіналі і належить руці саме художника Аноніма. В результаті довгих пошуків та експериментів, художник виробив свій, особливий, нема на що не схожий лаконічний стиль живопису. Обидві картини вражають насамперед своєю лаконічністю. На них немає нічого зайвого, жодного зайвого мазка. Порівнюючи дві ці картини, можна сказати, що художник використовував схожі засоби виразності, однак домігся абсолютно різних, абсолютно непередаваних відчуттів.
І ось тут я зрозумів, що 20 століття дійсно скінчився. І живемо ми вже в фантастичному, непередбачуваному і загадковому 21 столітті. І нема чому тут дивуватися.