Ліні Костенко виповнюється 86: кращі цитати про любов і життя

У суботу, 19 березня, українська поетеса Ліна Костенко святкує день народження.

Ліні Василівні виповнюється 86 років. Творча кар'єра цієї поетеси пережила найважливіші етапи історії поезії двох століть.

З опального "шістдесятника" в 1950-1960 роках Ліна Костенко перекочувала в хрестоматійну поетесу незалежної України. Зі шкільних підручників вірші Костенко перейшли в культурні еліти і, нарешті - прямо в соцмережі, в поп-культуру, що обожнює всякого роду цитати і афоризми.

Тепер у Костенко навіть є власна сторінка в Facebook, куди шанувальники надсилають свої листівки з мудрими словами улюбленої поетеси.

"Обозреватель" пропонує свій список найбільш влучних цитат Костенко про любов і життя в цілому, мовою оригіналу.

Читайте: Ліна Костенко: як українська поетеса руйнує стіни віршами

Про чоловіків та жінок

"Важко любити розумну жінку. Завжди боїшся впасти у її очах.

Жінка втрачає на інтелекті, лише коли вона кохана. Так що бажано підтримувати в ній цей стан".

("Записки українського самашедшого")

"Пристрасть - це натхнення тіла, а кохання - це натхнення душі.

Любов як функції геніталій залишмо приматам. Мені потрібен космос її очей".

("Записки українського самашедшого")

"Моя любов чолом сягала неба,

а Гриць ходив ногами по землі".

("Маруся Чурай")

"Очевидно є люди, не талановиті до любові. І їх дедалі більше"

("Записки українського самашедшого")

"Мудрість мужчини - промовчати, коли говорять стихії".

("Записки українського самашедшого")

"Котра дівчина чорні брови має,

то тая дівчина усі чари знає".

("Маруся Чурай")

Читайте: Рок-група Brutto привітала бійців сил АТО з Різдвом віршами Ліни Костенко

Життєва мудрість

"Людям не те що позакладало вуха – людям позакладало душі".

("Записки українського самашедшого")

"Огидна річ – наша терплячість. Наша звичка відмовляти собі у всьому. Так все може відмовитися від нас".

("Записки українського самашедшого")

"Манія величі - це хвороба. Комплекс меншовартості - теж хвороба. Тільки ще гірша. Бо від манії величі станеш іспанським королем,як Поприщін у Гоголя.

А від комплексу меншовартості відчуєш себе комахою і побіжиш по стіні, як Грегор у Кафки".

("Записки українського самашедшого")

"Жах не в тому, що щось змінеться, - жах у тому, що все може залишитися так само".

("Записки українського самашедшого")

"Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.

А я кажу: не кожна, ой не кожна!

Чужа душа - то тихе море сліз.

Плювати в неї - гріх тяжкий, не можна.

("Маруся Чурай")

"У кожного своя пустеля і свої міражі"

("Записки українського самашедшого")

Проблеми ж - як божевілля. Буйних ще можна вилікувати, а тихопомішані - то вже навік.