Відео дня
Блог | Чому в Україні так багато дизайнерів, але так мало моди
На перший недосвідчений погляд, може здатися, що Україна – країна дизайну у всіх сферах. Не беруся судити про ті галузі, з якими не знайома, але можу побалакати на зрозумілу та відому мені – на власному досвіді – тему моди в Україні. Теорію, як створити лінію одягу, зазвичай знають наче усі, особливо у момент прочитання інформації.
Як це часто відбувається? Почитали, пішли на курси, максимум на 3-4 місяці, а далі все зрозуміло: найняли технічного дизайнера, як робочого коня, конструктора та закрійника, організували майстерню з пошиття з вживаного обладнання для старту, якого повно на ринку. Ідеї? Та годі! Усі в айфоні, як на долоні. Поїхали! Прекрасний стартап – гроші від інвесторів, батьків, друзів – як доведеться.
І треба сказати, що це ще не найпростіший варіант створення "дизайнерського бренду" – із претензією на творчість.
Є і простіше: картинки з "Пінтересту" відправляємо на відповідне виробництво, знайдене теж в інтернеті, купуємо все необхідне (тканини, фурнітуру, упаковку, тощо) також онлайн. Підключаємо соцмережі, займаємось контентом. Все! Бренд готовий, навіть офіс та майстерня не потрібні, тільки гарний (кому як!) контент!
І заробляємо, і вишукано пишемо про нішевий бренд.
Якщо потрібно, то й філософію пропишемо. ДНК бренду придумаємо за ранковою чашкою кави, прогортаючи сторінки Instagram, що аж шарудять своєю "порожнечею".
Тепер законне питання – що це насправді?
– Це просто одяг, для виробництва якого ви використовували чужі ідеї, коли чомусь одного чудового ранку вирішили стати дизайнером або власником дизайнерського бренду, у повній впевненості, що все роблять саме так, і цих зусиль цілком достатньо. Можливо, комусь і достатньо, і навіть можливо, що при створенні першої колекції вас наздожене ейфорія від нової форми діяльності! Друзі та батьки плескатимуть у долоні та хвалитимуть, а ближнє коло навіть купить на підтримку пару виробів!
Але!
Тепер наступне питання: а що буде у другій, третій, двадцятій колекції? Яким є ваш стиль? Впізнаваність почерку бренду – в чому вона і чи є вона? І чи бренд це взагалі?
– Як створити так звану ДНК бренду? Що це є насправді? Чи можна його створити, не витрачаючи внутрішньої енергії та не маючи повноцінної професійної освіти? Нагляду? Виношених та вистражданих образів? Спорів та помилок у крої та виборі тканини?
Чи можна створити бренд, не маючи однодумців та команду, яка не розбіжиться, якщо у вас раптом не виявиться грошей на зарплату у "поганий" місяць? І ще мільйон питань я можу поставити із цього приводу. Головне з них звучить так: чи готові ви все це рухати, незважаючи ні на що? Підживлювати справу своєю енергією постійно, займатися професією цілодобово? Так, саме так – усередині процесу – живе дизайнер, і часом справа не у натхненні (не вірте дурним текстам про море та троянди в Instagram), а в залізобетонному бажанні вступити до цієї колії творчості та зробити її (цю творчість) способом життя.
Основне у нашій професії – процес, а не світські хроніки та портрети з ножицями у журналі. І якщо справді без цієї справи життя для вас не на радість, якщо ви взагалі не розглядаєте альтернативу – дерзайте! Якщо ж вибираєте між різними варіантами і намагаєтеся вирахувати, наскільки це вигідно і що ви заробите вже в першому і другому сезонах, що скажуть маркетологи, а потім студіює подіуми світу в пошуках чужих ідей, вибираючи відповідний фасон і колір, то вам не туди, соррі…
Перш ніж прийти в цю сферу, потрібно зрозуміти, що справжня мода – це не про хайп, не про помітні логотипи і не про запрошення на покази. Справжній фешн-дизайн – це відповідальність, це торжество ідеї, це унікальність та якість. Якщо у пріоритеті лайки, а не смисли – це не мода. Дизайнери, які мають своє авторське висловлювання, а не вміння відтворити чужу ідею, завжди будуть у меншості. І це нормально.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...