"Цей фільм почали ненавидіти ще до прем’єри". Відомий режисер назвав дві картини воєнного часу, які варто побачити

Відомий український режисер Тарас Ткаченко назвав дві картини, що з’явилися після початку великої війн і, на його погляд варті глядацької уваги. Митець пояснив, чому одна х них – стрічка "Буча" – ще до появи на великих екранах отримала чимало критики.

За словами режисера, він не побачив в картині кон'юнктури, а те, що його колеги відважилися осмислити події за свіжими слідами, вважає сміливим вчинком. Про це Тарас Ткаченко розповів в інтерв’ю OBOZ.UA.

"Скажу відверто, поки що щось такого, що дуже запало в душу, не побачив, – відповідає Тарас Ткаченко на запитання, який фільм варто не пропустити увагою українцям. – Дуже хороший фільм "Як там Катя?" Непоганий – "Буча". На нього вилилося дуже багато хейту, здається, цей фільм почали ненавидіти ще до прем’єри. Я не побачив в картині кон'юнктури, натомість там чітко прослідковувалася спроба осмислити події по свіжих слідах, а це досить відважно. Звичайно, в стрічці не без проблем, але, вибачте, хіба до того все в українському кінематографі було ідеальним? Ми занадто строго судимо себе – це така українська традиція. Себе любимо судити строгіше, ніж інших. А повинні нарешті почати себе любити".

Як відомо, фільм "Буча" – художня екранізація історій з окупованої росіянами Бучі та навколишніх селищ ще задовго до прем'єри пережила хвилю критики. Критикували за те, що, мовляв, занадто рано виходить – коли ще не всі загиблі місцеві жителі ідентифіковані, а травми тих, хто вижив, занадто свіжі. Дорікали, що наразі потрібно знімати документальні фільми про трагедію, а не ігрове кіно. Окрім того, шквал обурення викликав один з англомовних постерів з написом Bucha та розбомбленою багатоповерхівкою у Бородянці.

Режисер Тарас Ткаченко також згадав, як його власну картину "Чорний ворон" не оминула увагою критика: "Нашому "Чорному ворону" теж свого часу дісталося. В цьому фільмі було дуже явне передчуття майбутньої війни, картина вийшла багато в чому пророчою, однак, тоді не хотілося в це вірити. Можливо, це і лякало людей, коли вони дивилися фільм. Зараз я вже декілька разів показував його під час війни, і глядачі, які переглядали його по другому колу, казали: абсолютно інше кіно. Мені приємно, що цей фільм включений в програми морально-психологічного забезпечення – його показують в військах".

Повне інтерв’ю з Тарасом Ткаченком читайте на OBOZ.UA в неділю, 20 квітня.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!