УкраїнськаУКР
русскийРУС

Якою була Полтава у 80-х: фото з висоти

Сучасний вигляд Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Хрестовоздвиженський жіночий монастир – одна з головних пам’яток Полтави, яка прикрашає Монастирську гору ще з козацької доби. Він був заснований з ініціативи і за кошт козацької старшини у 1650 році на честь перемоги козаків над військами Речі Посполитої.

Монастир (тоді ще чоловічий), який почали зводити у лісовій гущавині над річкою Рогізною згодом розрісся до великого комплексу. Аерофотознімок монастиря, зроблений у 1980-ті роки опублікувала Facebook-спільнота "Стара Полтава".

Аерофотозйомка Хрестовоздвиженського монастиря в Полтаві, 1980-ті роки.

Спершу всі споруди тут були дерев’яні. Однак у 1699 році генеральний суддя Війська Запорозького Василь Кочубей розпорядився звести кам’яний собор. Меценатами будівництва також виступили гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа. Проте після страти Кочубея за наказом Мазепи у 1708 році будівництво зупинилося. Добудував собор уже після Полтавської битви син страченого – полтавський полковник Василь Васильович Кочубей. Загалом зведення тривало ціле десятиліття –  з 1689 по 1709 рік.

Хрестовоздвиженський собор споруджений за зразком Спасо-Преображенського собору Мгарського монастиря в Лубнах і є яскравим зразком українського бароко доби Гетьманщини. Освячено собор було аж у 1750-ті роки.

У ті ж роки на південь від собору збудували муровану теплу трапезну зі Свято-Троїцькою церквою. Оригінальна споруда до наших днів не збереглася і була відбудована вже 1999 року.

Упродовж наступних століть монастирський ансамбль зазнавав неодноразових змін і добудов. Собор суттєво постраждав у роки Другої світової війни і згодом відновлювався. Сьогодні збережений архітектурний комплекс є пам'яткою національного значення – унікальним свідченням розквіту українського церковного зодчества XVIII століття.

Раніше OBOZ.UA показував, якими були Чернівці на самому початку ХХ століття.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.