Якими були старі Лубни: історичні фото потрапили у мережу

Лубни – одне з найдавніших міст Полтавщини, відоме ще з 988 року як фортеця на Посульській оборонній лінії. Але справжнє обличчя провінційного повітового міста місто набуло саме в дореволюційну добу – у XIX і на початку XX століття.

Саме в цей період тут почався доволі інтенсивний саме міський розвиток, з'явилися лікарня, чоловіча і жіноча гімназії, сільськогосподарська школа і нарешті залізниця. Який вигляд мали Лубни у період, коли набували цих рис, показала на старовинних фотографіях Facebook-спільнота "Лубни. Інфо".

Після того, як у 1901 році через сонне провінційне містечко пролягла залізнична колія, тутешнє життя суттєво пожвавилось. До того ж повітовий центр почали розвивати за рахунок всіх необхідних установ. Тут організували повітове земство, міську думу з управою, поліцію, суд. Саме земство фінансувало школи, лікарні і дороги – і саме тому будівля земської управи була однією з найважливіших у місті.

Будівля земської управи

Земська управа була виконавчим органом повітового земства – установи, що відповідала за місцеве самоврядування, медицину, освіту і дороги. Будівлі земських управ зазвичай зводилися в другій половині XIX століття. Вони слугували одночасно адміністративним осередком і символом земської ідеї самоврядування. Таку ж роль виконувала ця будівля і в Лубнах.

Міська управа

Міська управа підпорядковувалася міській думі і відала господарськими справами міста – брукуванням вулиць, торгівлею, санітарним наглядом, протипожежною охороною. Будівлі міських управ у провінційних містах Полтавщини будували переважно з цегли, у представницькому стилі, що мав підкреслювати статус міського самоврядування. На жаль, в оригінальному вигляді будівля не збереглася.

Свято-Троїцька церква

Хоча це фото і підписане як окружний суд, насправді головним його елементом є п’ятикупольна Свято-Троїцька церква. Дерев'яна споруда Троїцької церкви стояла на цьому до 1869 року, після чого у місті звели білокам'яний  храм, що прикрашав і облагороджував центральний майдан міста – Базарний. До нової церкви перенесли чотириярусний різьблений іконостас, у ній влаштували три престоли. Церква вистояла в революційні роки, коли більшість лубенських храмів знищили, але в другій половині 1930-х її закрили і розмістили там експозицію краєзнавчого музею. Втім, у 1960 році, коли про СРСР прокотилася чергова хвиля боротьби з релігією, церкву все ж знищили. Офіційним приводом стала реконструкція центру міста і будівництво готелю. П'ятикупольний білокам'яний храм підірвали, і центральний майдан Лубнів назавжди втратив свою архітектурну перлину.

Раніше OBOZ.UA показував, яким був центр Рівного століття тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.