Якими були Чернівці 100 років тому: історичні фото

Чернівці протягом століть належали до різних держав і імперій, зберігаючи при цьому унікальну мультикультурну ідентичність. Від Шипинської землі й молдавського володіння до австрійського адміністративного центру, від румунського повіту до обласного центру України – Чернівці залишалися осередком адміністрації, торгівлі, культури й освіти.

Відео дня

OBOZ.UA розповідає про історію Чернівців. У мережі також з’явилися унікальні архівні фото, датовані кінцем XIX та початком ХХ століття.

До 1377 року територія Буковини, відома як Шипинська земля, перебувала під контролем Угорського королівства. Намісником регіону був сілезький князь Владислав Опольський. У 1377 році господар Молдавського князівства Петру І приєднав Шипинську землю до Молдавії. До складу увійшли фортеці Хмелів, Хотин і Цецин (нині – Чернівці).

У XV столітті Чернівці входили до складу Молдавського князівства як його північна окраїна. У грамоті воєводи Олександра I Доброго від 8 жовтня 1408 року місто згадується під назвою "Черновьци" як місце сплати мита львівськими та подільськими купцями. Через Чернівці проходив важливий торговельний шлях зі Львова на Сучаву та далі до Чорного моря, відомий як Берладська або Волоська дорога.

У 1488 році Чернівці стали центром Чернівецького повіту. За молдавського періоду місто користувалося самоврядуванням на основі магдебурзького права. Управління здійснювали шолтис і рада з 12 радних. Місто підпорядковувалося безпосередньо воєводі.

У результаті російсько-турецької війни 1768–1774 років Чернівці були зайняті російськими військами, а згодом передані Австрійській монархії. Від 1774 до 1918 року місто входило до складу Австрії, де виконувало функцію адміністративного центру Буковини. З 1774 по 1786 рік місто було центром військової адміністрації, а з 1786 по 1849 рік – центром Буковинської округи в межах Галичини. У 1849 році Буковина отримала статус окремого коронного краю, а у 1864 році Чернівці здобули повну міську самоуправу.

Події 1848–1849 років сприяли автономізації регіону та активізації політичного життя, зокрема між українською та румунською громадами. У другій половині XIX століття відбулося економічне пожвавлення: у місті відкрили броварню, млин, фабрики, створено торговельну палату (1850) і біржу (1877). У 1866 році прокладено залізницю Львів – Чернівці, що стала продовженням європейської лінії Відень – Краків – Перемишль – Львів.

У період Першої світової війни Чернівці тричі займали російські війська. Окупаційна адміністрація здійснювала репресії проти місцевого населення.

У жовтні 1918 року в умовах розпаду Австро-Угорщини Чернівці увійшли до складу Західноукраїнської Народної Республіки. У місті був створений Український крайовий комітет Буковини. 

У міжвоєнний період місто перебувало під румунською адміністрацією. У червні 1940 року Чернівці були анексовані Радянським Союзом і включені до складу Української РСР. Відбулися значні зміни в національному складі населення: частину німців переселили до Німеччини, румунів – до Румунії.

6 липня 1941 року, під час Другої світової війни, місто було окуповане румунськими та німецькими військами. Чернівці стали центром губернаторства Буковина. Під час окупації значна частина єврейського населення була депортована або вбита.

29 березня 1944 року Чернівці були зайняті радянськими військами. У радянський період місто стало обласним центром новоутвореної Чернівецької області. До її складу увійшли райони Північної Буковини та частини Бессарабії.

OBOZ.UA пропонує переглянути архівні світлини, яким був Ужгород у часи Другої світової війни.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.