Яким був Сорочинський ярмарок у 80-х: архівне фото
Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google
Історія Сорочинського ярмарку сягає ще XVIII століття. Він виник у селі Великі Сорочинці на Полтавщині як один із багатьох регіональних торгових майданчиків, де селяни, ремісники та купці могли продавати свої товари.
Перетин багатьох торгових шляхів робив Великі Сорочинці зручним місцем для проведення ярмарку наприкінці літа. Справжнім символом тутешній ярмарок зробив письменник Микола Гоголь, але радянська влада перетворила цей важливий захід на свою агітку. Який вона мала вигляд, показали у Facebook-спільності "Стара Полтава".
Історично Сорочинський ярмарок мав суто практичне значення – тут продавали худобу, зерно, тканини, ремісничі вироби, а також різноманітні побутові речі. Однак з часом він почав перетворюватися не лише на місце торгівлі, а й на справжній фестиваль з розвагами та спілкуванням.
Пік розквіту ярмарку припав на першу половину ХІХ століття. Уродженець Великих Сорочинців Микола Гоголь дуже яскраво описав подію у своїх творах. Так ярмарок перетворився на справжнє культурне явище. Тут звучала музика, виступали народні артисти, влаштовувалися театралізовані дійства. Тому на ярмарок чекали увесь рік і спеціально до нього готувалися.
У XX столітті, після встановлення радянської влади, ярмарок зазнав суттєвих змін. Традиційна торгівля поступово втратила свою первинну роль, оскільки економічна система СРСР не передбачала вільного ринку в класичному розумінні. Багато ярмарків взагалі припинили існування або були значно обмежені.
Втім з 1966 року традицію ярмарків почали потроху відроджувати, але в іншому форматі. Сорочинський почав виконувати радше ідеологічну та культурно-пропагандистську функцію. Замість живої торгівлі акцент зробили на демонстрації досягнень народного господарства, колгоспів і промисловості. Ярмарок став частиною офіційних святкових заходів, де показували "успіхи" радянської системи. Це і бачимо на опублікованому кадрі.
Після здобуття Україною незалежності ярмарок отримав нове життя. У 1999 році президентським указом йому було надано статусу національного. А наповнення події постарались наблизити до початкового – продаж продуктів свіжого врожаю поєднали з торгівлею виробів народних промислів і виступами фольклорних виконавців. Втім, на час російсько-української війни його проведення довелося зупинити з міркувань безпеки.
Раніше OBOZ.UA публікував рідкісне фото Кам’янця-Подільського у ХІХ столітті.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.