Яким був Львів у ХІХ столітті: історичне фото

Львівські трамвайні колії приховують безліч унікальних фактів: наприклад, під час будівництва лінії на Личаків у 1894 році через надмірну вузькість вулиці Руської довелося прокласти лише одну колію, що згодом утворило легендарне "рейкове сплетення".
Цікаво, що перші маршрути не мали номерів, а позначалися літерами, причому лінія на Личаків (LD) отримала від містян жартівливе прізвисько "лайдак". Гідравлічні виклики львівського рельєфу змусили інженерів створювати складні S-подібні віражі, які дотепники прозвали "закрутнями Бадені".
Окрім пасажирів, трамваї поблизу Личаківської рогачки часто зустрічали вороже налаштовані візники, котрі бачили в техніці загрозу своєму промислу. До того ж саме на цій лінії у 1895 році сталася перша в історії міста трагічна ДТП за участю трамвая, що викликало справжній бунт серед місцевих мешканців.
У мережі показали історичну світлину, на якій зафіксоване прокладання трамвайної колії на Личаків. Світлина зроблена восени 1894 року.
Поява трамвайних колій у Львові
Перші плани щодо трамвайного сполучення з Личаковом виникли ще у 1880-х роках, проте реалізація проєкту постійно відкладалася через складний рельєф та бюрократичні перепони. Трієстинське трамвайне товариство тривалий час відмовлялося працювати на крутих підйомах, поки у 1893 році магістрат остаточно не вирішив прокладати саме електричну лінію. Процес будівництва восени 1894 року супроводжувався конфліктом із намісником Галичини Казимиром Бадені, який заборонив прокладати рейки повз свій офіс, побоюючись шуму. Через це інженерам довелося пробивати дорогу через Губернаторські вали, створюючи круті повороти.
Відкриття регулярного руху 30 жовтня 1894 року викликало справжній шок у мешканців передмістя. Особливо радикально на появу "залізного коня" відреагували родини візників, чий бізнес опинився під загрозою. Історія зафіксувала курйозні випадки, коли місцеві жінки метали в перші вагони гнилі помідори та яйця, а одна з мешканок навіть вдалася до відверто непристойних жестів на адресу кондукторів. Личаків того часу був самоврядною дільницею, де мешкали як заможні пекарі та візники, так і кримінальні елементи, тому сприйняття інновацій було вкрай неоднозначним.
Личаківська рогачка
Будівництво колій кардинально змінити ландшафт Личакова, який ще у XVII столітті був дикою місцевістю, де вовки могли загризти королівського вартового. Колії на самій вулиці Личаківській спочатку були односторонніми та розташовувалися безпосередньо біля тротуарів, і лише згодом лінія стала повноцінно двоколійною. Кінцева зупинка була розташована біля школи Зіморовича, де трамваї розверталися за допомогою спеціального "трикутника" для маневрування з причіпними вагонами. Оскільки маршрут Вокзал-Личаків обслуговував понад 30% пасажиропотоку, використання додаткових вагонів було необхідністю вже з 1899 року.
Окрему увагу в історії ліній приділяли Личаківській рогачці — міській митниці зі шлагбаумом, де з селян стягували мито за в’їзд у місто. Назва "рогачка" збереглася в народній пам’яті як топонім, позначаючи кордон між містом та околицями. Розбудова мережі продовжувалася і перед Першою світовою війною, коли у 1914 році колію дотягнули до станції Личаків, щоб узгодити розклад трамваїв із приміськими поїздами Підгаєцької залізниці.
Попри окупації та війни, трамвайне господарство вижило, хоча пізніше австрійська влада була змушена вилучати мідь із дротів для військових потреб, замінюючи її сталевими аналогами.
OBOZ.UA пропонує також подивитися, яким був Львів століття тому.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











