Відео дня
Вінниця у 60-х: у мережі показали архівні фото
Вінниця, одне з найстаріших міст України, завжди відігравала важливу роль у регіоні, а її історія наповнена непересічними фактами. Наприклад, саме тут розташовувався один із найбільших у світі річкових фонтанів.
Крім того, місто відоме своїми трамвайними мережами, які частково використовують вагони, придбані в Цюриху, що зробило вінницький громадський транспорт одним із найкомфортніших. Нещодавно у спільноті "Історія Вінниці" були оприлюднені архівні фотографії, що переносять нас у 60-ті роки минулого століття.
Ці знімки відображають не лише повсякденне життя, а й політичні реалії того часу, показуючи, як виглядала Вінниця на етапі активного розвитку та забудови.
Одне з найцікавіших архівних фото датується 1965 роком і зображує Вінницький Медичний університет — один із ключових освітніх центрів міста.
Інша світлина має виразне історичне значення: вона фіксує демонстрацію з нагоди 49-ї річниці Великої Жовтневої соціалістичної революції 7 листопада 1966 року.
Важко уявити, що учасники тієї демонстрації могли б подумати, що вже за чверть століття Радянський Союз припинить своє існування. Ці фотографії є візуальним документом епохи другої половини 60-х — періоду, що ознаменувався нагромадженням нерозв'язаних проблем і застійними явищами в житті суспільства. Саме в цей складний час практично завершилося формування сучасної території міста Вінниця.
60-ті роки стали періодом значного демографічного та архітектурного зростання. У 1969 році у місті народився 200-тисячний громадянин, а вже через десять років населення зросло до 284,3 тис. осіб, що гостро підкреслювало нестачу житла. Саме тому в 60-х роках були реалізовані масштабні плани забудови південно-західної частини міста.
На початку 70-х років на площі 250 га в основному було завершено будівництво житлового масиву Вишенька. Тут з'явилися п’яти- і дев’ятиповерхові будинки — так звані "хрущовки" та перша дев’ятиповерхівка зі скла і бетону — будинок побуту "Ювілейний". До середини 70-х років на Вишенці проживало вже понад 70 тис. осіб. Важливою подією стало також створення у 1960 році політехнічного інституту на базі філіалу Київського політехнічного інституту.
Масштабне будівництво стосувалося не лише житла. Тоді ж розпочалося будівництво готелю "Південний Буг" та будинку міськвиконкому на Соборній. У квітні 1972 р. місто було адміністративно поділено на Ленінський, Замостянський і Староміський райони.
На рубежі 70-80-х років загальна територія міста зросла до 62 квадратних кілометрів, а населення становило 361 тис. осіб. Однією з відмінних рис Вінниці було те, що значну її частину вкривали зелені насадження — на одного мешканця припадало понад 11 кв. м площі зелених насаджень, що було рідкістю для міст України.
У цей період народилися такі знакові мікрорайони, як Слов’янка, Корея та Тяжилів.
Розвивалася і транспортна інфраструктура: було відкрито 10 маршрутів міського транспорту, введено в дію автовокзал "Західний" та новий аеровокзальний комплекс в Гавришівці. Центральний міський універмаг першим у країні запровадив прогресивну форму торгівлі — відкритий доступ до товарів.
Попри розвиток, період 1978–1983 рр. відзначався посиленням русифікації: лише дві школи залишилися з українською мовою навчання. Крім того, бракувало соціальної інфраструктури: склалося надзвичайно важке становище з дошкільними закладами та шкільними приміщеннями, бракувало поліклінік та лікарень. Втім, на кінець 80-х років медична мережа все ж розширилася — було збудовано корпус шпиталю інвалідів, обласну дитячу лікарню та спеціалізовані диспансери.
OBOZ.UA пропонує переглянути й світлини Вінниці, зроблені на початку XX століття.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.