Вінниця понад 125 років тому: на архівному знімку показали околиці міста

На архівній світлині 1900 року зафіксували вінницьку околицю "Каліча" – розвилку доріг, якими прямували на Літин і до села Вишня. На знімку також видно ятки однойменного базару, який на той час лише починали облаштовувати.

Світлину зробили у Вінниці, яка тоді входила до складу Подільської губернії. Дорога на передньому плані є закінченням сучасної вулиці Соборної. Прямо вгору пролягає шлях на Літин, а ліворуч – дорога до села Вишня через вулицю Пирогова.

У трикутнику між дорогами видно розташовані в ряд ятки базару "Каліча". На початку XX століття його територія лише починала облаштовуватися.

Історик Валентин Отамановський описував зображену на світлині розвилку доріг. За його словами, найдавніший відомий шлях цього напрямку на початку XV століття пролягав із Вінниці через Якушинці.

Уперше його згадали в акті розмежування від 21 травня 1431 року, а вдруге – в документі, складеному 17 грудня 1444 року. У джерелах дорогу називали "Вінницьким гостинцем".

Дослідник зазначав, що цей шлях, імовірно, існував і раніше. У першій половині XVI століття він, не змінюючи напрямку, проходив через Якушинці, а далі – через Літин.

На початку XVI століття значення таких доріг зростало разом із розвитком торгівлі із Західною Європою. Згідно з королівськими рішеннями 1530 та 1532 років, цими шляхами через Люблін і Радом переганяли волів із Волині та Брацлавщини, а також перевозили інші товари.

Таким чином Брацлавщина підтримувала торговельні зв’язки із Західною Європою, північно-західними землями Корони та Великим князівством Литовським.

Через Вінницю пролягали шляхи на захід, якими користувалися не лише купці. Цими дорогами також пересувалися татарські загони, що прямували на Волинь і до Польщі та здійснювали грабіжницькі напади.

Про це у 1926 році писав дослідник Микола Білінський. Він зазначав, що Брацлавщина, а разом із нею Вінниця та її околиці, лежала між двома важливими шляхами, якими татари рухалися на захід.

Одним із них був Чорний шлях, що пролягав від Черкас вододілом між Россю та Південним Бугом на схід від Брацлавщини. Другим – Кучманський шлях, який починався біля річки Кодими та йшов вододілом між Південним Бугом і Дністром через центральну частину Поділля, на захід від Брацлавщини.

Історичні відомості про ці дороги навів Микола Білінський у праці "Вінницький замок", виданій 1926 року Вінницькою філією Всенародної бібліотеки України при Всеукраїнській академії наук.

Раніше OBOZ.UA показував, яким був старовинний Галич у 1910-х роках.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.