У мережі показали Вінницю за часів окупації: рідкісне фото

Вінниця, мальовниче місто в центрі України на берегах річки Південний Буг, має складну та трагічну історію, особливо в роки Другої світової війни. Нещодавно в мережі було опубліковано рідкісне архівне фото, що проливає світло на повсякденне життя міста в період німецької окупації, яка тривала майже три роки.

Відео дня

Знімок походить зі сховищ Бундесархіву і є частиною альбому, що містить інші фотографії вінницьких інфраструктурних об'єктів. Ця світлина закарбувала історичний район Єрусалимка, дозволяючи зазирнути в архітектурний та міський простір того часу. Такі знахідки є безцінними для дослідників, адже вони допомагають візуалізувати й деталізувати події, які торкнулися мільйонів українців.

Вінниця в часи німецької окупації

Друга світова війна стала найжорстокішим воєнним конфліктом, забравши життя щонайменше 5,3 мільйона мешканців України. У липні 1941 року німецькі війська увійшли до Вінниці, і для вінничан почався майже трирічний період гніту. Вінниця увійшла до складу Райхскомісаріату "Україна", на чолі якого стояв відомий своєю жорстокістю Еріх Кох. Його інструкції були недвозначними: "висмоктування з України всіх товарів" без огляду на почуття та власність місцевого населення.

Прихід "нового порядку" у Вінниці одразу ознаменувався масовими репресіями єврейського населення. У вересні 1941 року було по-звірячому розстріляно 16 тисяч євреїв, а у квітні 1942 року — ще 9 тисяч. Жорстокість режиму була зумовлена близьким розташуванням стратегічного об’єкта — ставки Гітлера "Вервольф" за 8 кілометрів від міста. Через це у Вінниці було встановлено суворий режим: тривалість робочого дня сягала 14 годин, вводилась комендантська година, а порушення порядку каралося розстрілом.

Попри жорстокий терор, з приходом німців у місті з'явилися ознаки культурного відродження, хоча й під пильним контролем окупаційної влади. Українська інтелігенція, сподіваючись на послаблення, відновила роботу шкіл, відкрилися гімназії та курси. У Вінниці діяли 2 кінотеатри, 6 бібліотек, більярд, казино, а особливим успіхом користувався місцевий музично-драматичний театр, перетворений німцями на оперний. У ньому йшли вистави українських авторів, а для розваги окупантів навіть відбувалися урочисті концерти та вечори балету.

Історичні свідчення, підтверджені навіть післявоєнними довідками КДБ, вказують на те, що театр відвідували високі німецькі чини, зокрема Герман Герінг.

Проте, будь-які ознаки національної самосвідомості були тимчасовими. З загостренням ситуації на фронті навесні 1943 року ставлення нацистів кардинально змінилося. Більшість культурно-освітніх закладів було закрито, а представників української інтелігенції, звинувачених у націоналізмі, заарештовано.

У кінці 1943 року, коли Червона армія наблизилася до міста, німці, які розуміли недовговічність свого перебування, влаштували помсту, підірвавши оперний театр та інші архітектурні пам'ятки. Окупація Вінниці завершилася 20 березня 1944 року.

OBOZ.UA пропонує також поглянути на світлини з Вінниці початку XX століття.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.