У мережі показали старий вокзал Хмельницького: фото початку ХХ ст.

У вересні 1871 року у Проскурові (нині Хмельницький) відбулася подія, що визначила подальшу долю міста. Саме тоді завершилося будівництво залізничної лінії Жмеринка – Проскурів – Волочиськ, а 21 вересня (3 жовтня за новим стилем) було урочисто відкрито залізничну станцію Проскурів.

Відео дня

Станцію звели на околиці міста – на болотистій місцевості неподалік поштового шляху на Летичів. Щоб з’єднати місто з новим вокзалом, проклали дорогу. Цей відрізок став продовженням вулиці Олександрівської (тепер – Проскурівська) і вже у 1886 році перетворився на першу в місті бруковану вулицю. У мережі оприлюднили архівне фото Хмельницького вокзалу.

У перші десятиліття рух поїздів через Проскурів був незначним: у 1885 році тут зупинялися лише чотири поїзди на добу – два кур’єрських і два пасажирських. Однак вокзал швидко став місцем світських зустрічей. Щонеділі міська еліта приходила зустрічати віденський кур’єрський поїзд №4, що прибував о 13:50, і поїзд №3, який вирушав у Відень о 14:35.

На пероні прогулювалися пани та дами, у залі вокзалу працював ресторан, а поїзди привозили пошту, свіжі газети, журнали і, головне, новини з Європи.

Справжнє пожвавлення настало під час Першої світової війни. У 1914–1916 роках було прокладено колії на Кам’янець-Подільський і Шепетівку, тож Проскурів перетворився на важливий залізничний вузол Поділля. У передмісті Гречани звели депо, майстерні та ще одну станцію.

В управлінні Подільської залізниці, що розміщувалося у центрі міста в будинку Берлянда, працював Борис Бутенко – майбутній міністр шляхів УНР (1918). Під час Другої світової війни цей будинок було зруйновано вибухом – за легендою, разом із архівами державних установ, які там зберігалися.

Міжвоєнний період був непростим. У 1920-х роках міліція активно боролася з пасажирами-спекулянтами, які нелегально перетинали кордон із Польщею та привозили товари на продаж.

У 1930-х Проскурів став закритим містом: до нього можна було потрапити лише за спецперепусткою, а залізницю фактично перевели на воєнний режим.

Після завершення війни станційні споруди потребували повного відновлення. У 1951–1952 роках знесли старий вокзал і поруч розташований базар, натомість звели нову будівлю вокзалу.

На привокзальній площі з’явився пам’ятник Богдану Хмельницькому. У 1954 році, після перейменування міста, станція отримала сучасну назву – Хмельницький.

У 1980 році вокзал зазнав масштабної реконструкції: до старої будівлі добудували адміністративні приміщення, багажне відділення, нові касові зали й просторий вестибюль. Пропускна здатність зросла з 300 до 1800 пасажирів одночасно.

Через кілька років, у 1984-му, провели ще одну капітальну модернізацію комплексу.

У 1994 році станцію електрифікували змінним струмом, що значно підвищило швидкість і комфорт перевезень.

А у 2018 році вокзал увійшов до десятки найзавантаженіших в Україні, підтвердивши свій статус важливого транспортного вузла.

Раніше OBOZ.UA публікував рідкісні історичні фото Хмельницького понад 60 років тому.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.