У мережі показали околиці Трускавця у 30-х роках: архівні фото

Трускавець, відомий своїми унікальними мінеральними водами, завжди приваблював відпочивальників. Проте, мало хто знає про його багате минуле, особливо про період міжвоєнних років.
Нещодавно у спільноті "Старі фото України" з'явилися архівні чорно-білі світлини, що дозволяють зазирнути в життя урочища Помірки поблизу Трускавця у 1930-ті роки. Ці фотографії розкривають цікаві деталі про те, як розвивався курорт і які особливості мав цей мальовничий куточок Карпатського передгір'я.
Розквіт курорту та його унікальні особливості
Урочище Помірки, розташоване за 3 км на південний схід від центру Трускавця, отримало свою назву від земельних наділів, які селяни отримали після скасування кріпацтва у 1848 році. Ця місцевість, що лежить на висоті 440-500 метрів над рівнем моря, є унікальною завдяки своїм Помірецьким родовищам питних мінеральних вод, включаючи відомі джерела "Нафтуся" №2, "Барбара" №4 та "Катерина" №10.
З другої половини XIX століття Трускавець активно розвивався, а курорт розширювався на Помірки, які стали відомі як "Верхній Трускавець" або "Новий Трускавець". Тут були побудовані корти, спортивні майданчики, ресторан та танцювальний майданчик, перетворюючи урочище на повноцінну оздоровчо-рекреаційну зону. У 1912 році на місці старої озокеритної шахти було відкрито джерело №4 "Барбара", а також облаштовано невеликий бювет з "Нафтусею" №2.
Однією з головних атракцій урочища у 1920-х роках було сірководневе купальне озеро. Спочатку це був невеликий ставок на місці озокеритної шахти, який на початку 1930-х років штучно розширили до 10 тис. м². Вода в озері мала соляно-сірчаний склад, подібний до морської, і лікувала різні захворювання, зокрема суглобів, шкіри та дихальних шляхів. Пляж озера був покритий піском та галькою, привезеними з Балтійського моря, а влітку температура води сягала 21-27 °C. На озері також організовували прогулянки на човнах та каяках.
У 1929 році на Помірках відкрився Природничий музей імені Емми Ярош, названий на честь дружини власника курорту Раймонда Яроша. Музей мав унікальну колекцію флори та фауни, тисячі метеликів, жуків, мінералів та рідкісних екземплярів грибів. На жаль, цей музей був знищений у 1950-х роках.
Втрати та радянська спадщина
Перша світова війна та російська окупація тимчасово призупинили розвиток курорту, але після її закінчення Трускавець швидко відновив свою популярність. Кількість відпочивальників зростала з року в рік, досягнувши 17 000 у 1933 році.
Після вересня 1939 року всі приватні заклади були націоналізовані, а під час Німецько-радянської війни Трускавець і Помірки стали німецьким військовим шпиталем. Після 1945 року курорт було "реорганізовано" в колгосп, а відпочинкова зона в урочищі Помірки поступово занепала.
Лише у 1950-х роках радянська влада знову зацікавилася Помірками. У 1953 році тут збудували піонерський табір "Світанок", а згодом — табори "Смерічка" та "Конвалія". З 2003 року на базі останнього діє санаторій "Конвалія". З 1961 року в Помірках розпочали промисловий розлив мінеральної води "Нафтуся Трускавецька", а також видобуток і фасування лікувальної солі "Барбара".
OBOZ.UA пропонує більше дізнатися й про історію Івано-Франківська.
Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.











