Львів 125 років тому: у мережі показали фото кавʼярні

Старі світлини здатні оживити історію краще за підручники. У мережі оприлюднили рідкісне фото львівської кав’ярні початку ХХ століття, що діяла у приміщенні театру Скарбека. Знімок датують приблизно 1900 роком – періодом, коли Львів був частиною Австро-Угорської імперії та переживав культурний розквіт.

Відео дня

Кав’ярні тоді були не просто місцем відпочинку, а осередком інтелектуального життя міста. OBOZ.UA розповідає, яким був Львів 125 років тому та яку роль відігравав театр у його історії.

На межі ХІХ і ХХ століть кав’ярні Львова були центрами культурного діалогу. Саме в таких закладах обговорювали нові вистави, політичні події та літературні новинки. Театр Скарбека став не лише мистецьким, а й світським простором.

Будівлю сучасного Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької було відкрито 28 березня 1842 року як Скарбківський театр – на честь його засновника, графа Станіслава Скарбека.

На момент відкриття це був третій за розміром театр у Європі. Споруда, зведена у класичному стилі за проєктом архітекторів Людвіка Піхля та Йоганна Зальцмана, займає цілий квартал у центрі Львова – між сучасними вулицями Лесі Українки, Театральною, площею Князя Ярослава Осмомисла та проспектом Свободи.

Історія трупи, яка згодом оселилася у Львові, почалася ще в 1917 році в Києві. Тоді, в період національного піднесення, при Троїцькому народному домі було створено Комітет українського національного театру. У вересні 1917 року відкрився перший державний український театр, який об’єднав провідних акторів і режисерів того часу. У його складі працювали Марія Заньковецька, Панас Саксаганський, Борис Романицький та інші відомі митці.

Однак політична нестабільність 1917–1919 років неодноразово переривала роботу театру.

Початок 1920-х років став періодом довготривалих гастролей. Колектив театру подорожував містами України, виступаючи в Чернігові, Харкові, Полтаві, Кременчуці, Запоріжжі та багатьох інших населених пунктах.

За вісім років "мандрівного" життя актори відвідали близько ста міст. У репертуарі були як українські класики – Шевченко, Карпенко-Карий, Куліш, так і світова драматургія: Шекспір, Мольєр, Шиллер.

У 1931 році театр отримав стаціонарну прописку в Запоріжжі. Цей період позначився новими постановками та розширенням репертуару. Однак сталінські репресії торкнулися й театрального колективу – десятки митців були заарештовані та репресовані.

У 1944 році уряд ухвалив рішення перевести театр до Львова. Саме тоді колектив оселився в будівлі колишнього театру Скарбека. Відтоді театр став невід’ємною частиною культурного життя Львова.