УкраїнськаУКР
русскийРУС

Давній Ужгород: у мережі показали атмосферну підбірку фото

Площа Корятовича в Ужгороді - сучасний вигляд
Google Subscribe

Будьте першими у курсі головного — підпишіться на Новини на OBOZ.UA у Google

Підписатися

Міжвоєнний Ужгород славився своєю високою діловою активністю. Місто водночас наповнювалось найрізноманітнішими крамницями та салонами і при цьому місцеві базари приваблювали величезну кількість покупців.

Саме таким місто зафіксувала фотографка журналу Life Марґарет Бурк-Вайт, яка відвідала Закарпаття наприкінці 1930-х років. Її знімки опублікував Facebook-паблік Made in Uzhgorod.

Ринок на площі Корятовича в Ужгороді приблизно у 1930–1940-х роках.

В об’єктиві кореспондентки опинився, гамірний, живий базар на площі Сечені, нинішній Корятовича. Тут з ранку до вечора кипіло справжнє народне торжище. А тлом для нього слугували численні організовані крамниці з санітарними нормами і орендними договорами.

Вулиця Корзо була однією з найбільш жвавих - тут працювало чимало крамниць.

Площа Сечені була базарною ще з незапам'ятних часів. Її першу назву "Галькова" давно забули, але торговий характер лишився незмінним. Тут продавали все: від живої птиці до домашніх ковбас, підвішених на жердинах просто при дорозі. М'ясо лежало на дощатих столах просто неба, поряд їздили вози, що піднімали куряву, яка осідала на продукти. Мешканці будинків навколо площі цілорічно потерпали від запахів. Міське керівництво давно хотіло щось із цим зробити.

Товари завозили як кіньми, так і тягли їх вручну.

Першим кроком стало зведення у 1904 році критого ринкового павільйону – довгої одноповерхової будівлі з кількома магазинчиками, розташованої біля кав'ярні "Золотий ключ" на березі Малого Ужа. Коштував він місту 11 500 крон. Приміщення здавали в оренду на шість років – переважно м'ясникам і пекарям. Для перших існували особливо суворі санітарні правила: м'ясо мало продаватися виключно у чистому сухому приміщенні з легко митними стінами. Вивішувати товар на вулиці категорично заборонялося.

Вуличні ятки в базарний день сусідили із крамницями і на брак попиту при цьому не скаржився ніхто.

Але навіть поява критого ринку не приборкала стихійну торгівлю на площі, вона просто існувала паралельно. Ба більше, сам павільйон невдовзі став проблемою: після засипання Малого Ужа і облаштування на його місці вулиці будівля заважала транспортному руху. Місто роками сперечалося, зносити будівлю чи ні. Зрештою, ринок все ж зник.

Ресторан в центрі Ужгорода, розташований на площі Корятовича, де працював і ринок.

Сучасна площа Корятовича та прилеглі до неї вулиці Ужгорода зберегли свій жвавий характер. Зараз це самий центр міста, куди стікаються туристи, тож торгівля тут ведеться вельми активно. Втім, уже здебільшого впорядковано. Ринковий колорит варто шукати в інших локаціях

Раніше OBOZ.UA показував, який вигляд мав Чернігів у 1970-ті роки, коли стару архітектуру в місті активно витісняла радянська забудова.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.