Олександр Максимчук: Це міф, що лікарню майбутнього має побудувати Катерина Ющенко

53 тисячі квадратних метрів планувалося відвести під будівництво найсучаснішого в Україні медустанови під назвою "Дитяча лікарня майбутнього". Його вартість зашкалювала за мільярд гривень.

З моменту появи такої грандіозної ідеї минуло більше п'яти років. На майданчику біля "Феофанії", де повинна була розташовуватися обладнана за останнім словом техніки лікарня, виритий котлован, закладений фундамент ... і більше нічого. Перед початком будівництва збирався Опікунська рада проекту, на якому було прийнято рішення починати зведення лікарні на гроші, отримані від благодійних внесків, мовляв, держава потім "підтягнеться". Так і вчинили. Але держава не "підтяглося", дозволу на будівництво так і не були отримані, і всі роботи зупинили. Чому в Україні досі не побудована суперсучасна лікарня для дітей і чи є взагалі шанси, що вона коли-небудь з'явиться, "Обозревателю" розповів глава правління фонду "Дитяча лікарня майбутнього" Олександр Максимчук.

- Більше року ви не давали інтерв'ю, а навколо проекту ходила маса чуток ... І раптом ви вирішили заговорити.

- Ми ніколи не були закритими. Наш офіційний сайт постійно оновлюється, ми надаємо на ньому повну інформацію. У нас існує меморандум з каналами і радіостанціями, який ми підписали ще до телемарафону в 2006 році. Меморандум - це не тільки підтримка саме того телемарафону, а постійна підтримка і постійне інформування громадськості. Але останні роки півтора особливо нового нічого не було. Закінчувалася робота по робочому проектуванню. Чекали рішень від влади.

- На фонд останнім часом обрушилася маса перевірок. Чи немає тут, на вашу думку, політичного підгрунтя?

- У вашому питанні вже є відповідь. Перевірок пройшло близько дев'яти. Всі без винятку були ініційовані політиками, народними депутатами. Першим був Тарас Чорновіл, потім були люди з фракції БЮТ. Тепер це Москаль, Куликов, люди які прийшли до парламенту під прапорами "Нашої України" Віктора Андрійовича Ющенка, і тепер вони перші, хто на нього пробують тиснути цим проектом. Вони взяли дуже гучну тему.

Замовник будівництва - держава. Ми приєдналися до цієї ініціативи. Нам дуже важливо було зберегти конструктивні відносини з державою. Ми хочемо конструктивного діалогу. За останній рік у нас цей діалог не зовсім виходить. Якщо держава прийняла рішення створювати такий центр, а громадськість і благодійники прийняли рішення підтримати цю ініціативу, то різниці немає, якщо тільки держава не поміняло своє бачення.

- Так у чому ж справа?

- За нашими даними, на сьогоднішній день офіційного дозволу на будівництво лікарні немає. Офіційні документи, які у нас підписані з замовником, дійсні і свідчать про те, що цей центр повинен бути створений. До початку 2010 року практично щотижня відбувалися наради, це все протоколювати. Це стосувалося проекту, дозвільних процедур, процедур з інженерної підготовки. Наради проходили із запрошенням міністерств, державних організацій. Починаючи з середини 2010 року, у нас пройшло лише кілька нарад такого рівня. Те, що зробили Москаль з Куликовим ... Напевно, вони хотіли пропаритися на цьому проекті, але я хочу сказати, що вдячний їм за той інтерес, який вони відновили до цієї теми. Слава Богу, що хоча б таким чином преса, громадськість почали цікавитися.

- Скільки було витрачено з тих коштів, що зібрані?

- Ми зібрали близько 147 мільйонів гривень. Чому біля? Кожен день ця цифра змінюється. На сьогоднішній день в плюс, тому що немає активних робіт, а гроші розміщені на депозитах. Ми надали на нашому сайті інформацію "Укрексімбанку", єдиного банку, в якому зберігаються наші гроші. Близько 100 мільйонів - це гроші благодійників та близько 48 мільйонів - це пасивні доходи, тобто відсотки від розміщених на депозитах грошей.

- Зараз в "Охматдиті" створюються нові корпуси і подейкують, що вони дублюють "Лікарню майбутнього" ...

- Проект, який ми робимо, експериментальний. У зв'язку з тим, що його проектував британсько-французький консорціум, ми просили його проектувати за світовими стандартами. У "Охматдиті" дуже класні лікарі, з якими ми давно співпрацюємо. Ми допомагали їм проходити стажування за кордоном. Питання інше, який виходить з площини лікарів, - це ефективність використання державних грошей у створенні цього корпусу, ефективність та інноваційність цього проекту. Хоча проектанти і замовники кажуть, що це "розумна" лікарня, навіть пряма фраза була "це і є Лікарня майбутнього".

Ми категорично проти цього, готові виходити на будь-які відкриті розмови, відкриті порівняння нашого проекту і проекту, який створюється в "Охматдиті". Його остаточно ніхто не бачив. Є якісь ескізи, але хочу з високим ступенем поінформованості сказати, він не пройшов ще експертизу, на цьому етапі проектування ще триває, а наш проект рік як вийшов з експертизи. Те, що там відбувається: знесені чотири корпуси, проводяться земляні роботи, ми не прокуратура, але є дуже велике питання, як це робиться з точки зору дозвільних процедур.

- У якому році планувалося закінчити будівництво "Лікарні майбутнього"?

- Є указ президента 2005 року, є постанова Кабінету міністрів 2006 року, є постанова Кабінету міністрів 2009 року, які регламентують будівництво та визначають замовника. Зараз є чітко визначений замовник "Державне підприємство Клінічна лікарня Феофанія". Є світова практика: лікарня такого рівня, такої площі, такий насиченості будується мінімум 7-8 років. І є два міфи, які нам би дуже хотілося розвіяти.

- Які ж?

- Перший міф: побудувати цю лікарню повинна Катерина Ющенко. Наше завдання зараз, можливо, вибачитися перед тими, хто так зрозумів, і пояснити, що було трохи по-іншому. Міф другий: бліц-будівництво цього проекту. В оточенні теперішнього президента, в оточенні попереднього президента був ряд людей, які хотіли якісь речі приурочити до чогось, не буду коментувати до чого. У мене перша освіта будівельник, і я хочу сказати, що такі проекти не реалізуються за 2-3 роки. На такого масштабу проекти у нас в країні дуже часто напилюється багато політики і всяких інших непотрібних речей.

- Нещодавно було заявлено, що частина зібраних грошей фонд витратить? На що?

- Ми бралися за проектування, за допомогу державі у купівлі техніки та за підготовку фахівців. Проект ми закінчили, передали після експертизи державі. Ми виконали свої зобов'язання ще рік тому. Закупівлю техніки ми припускали здійснювати, коли буде завершено будівництво. У зв'язку з тим, що дозволи на будівництво немає вже більше року, є рішення правління і наглядової ради фонду "Дитяча лікарня майбутнього" про закупівлю обладнання для перинатального центру 4 рівня на базі ІПАГу. Конкурс уже обьявлен. Є національний проект, який курирує Акімова. Це створення 30 перинатальних центрів. Велике питання - це створення центрального перинатального центру 4 рівня.

- Чому саме туди ви хочете направити кошти?

- У нас велике питання по "Охматдиту". Ми не розуміємо, що там буде відбуватися. Ті процедури, які відбуваються, не є публічними. Якщо з одного боку заявляється, ми "закриємо" онокогематологію, онкохірурги і так далі, витратимо стільки-то бюджетних грошей, то ніхто не пояснює ні нам, ні медикам, яке обладнання буде куплено, що першу чергу буде зроблено. Ми чітко знаємо, що там немає перинатального відділення, хірургії новонароджених.

Держава правильно сфокусувалося, запустивши програму перинатальних центрів. Цей фокус нами був спійманий ще п'ять років тому. Це одна їх ключових проблем разом з дитячою онкологією. І тут не йдеться купити щось одне і зробити великий піар.

Фонд "Україна 3000" за 5 років своєї діяльності купив 200 одиниць важкого устаткування для дитячих лікарень на суму 37 мільйонів гривень. Щоб не виникало плутанини, поясню. У 2006 році фонд "Україна 3000" спеціально заснував фонд "Дитяча лікарня майбутнього" - тільки під реалізацію проекту "Дитяча лікарня майбутнього". Це окремий фонд, у нього окремі рахунки окрема бухгалтерія тощо Тим часом фонд "Україна 3000" реалізовував інші медичні програми, з іншими благодійниками. Це ніяк не пов'язано з лікарнею - лікарнею займається фонд "Дитяча лікарня майбутнього".

- Яка це буде сума?

- Всі ті гроші, які ми зібрали у простих громадян і приватних благодійників - це близько 6 мільйонів гривень. Ми додамо туди депозитні відсотки, і в сумі це буде 9-10 мільйонів. Зараз також закінчуємо ознайомлення із заявками медичних установ. Думаємо, що підійдемо комплексно і закриємо проблему одного або двох відділень.

- А що ви будете робити з грошима, що залишилися?

- Вони знаходяться на депозиті. Ми готові почати будівництво, якщо держава скаже: "Хлопці, дозвіл є, проект хороший, починайте. Ось бюджетний рік, зараз знайдемо гроші і через квартал-два ми підключимося ". Ми готові, ми резервуємо якусь суму грошей. Ми ще в 2009 році провели конкурсні відбір між будівельними компаніями і компанія "Альтіс-Холдинг", яка провела інженерну підготовку ділянки, готова за 38 місяців побудувати весь цей центр. У нас є з ними домовленість, визначена в цінах 2009 року по створенню "нуля" - фундаменту, основи для майбутнього будівництва.

- Відомо, що в 2010 році Тарута обіцяв дати вам грошей, ео пізніше він заявив про непрозорість вашого проекту ...

- Корпорація Тарути "Індустріальний союз Донбасу" ще в 2006 році заявила, що вони будуть найбільшими донорами. Це 15 мільйонів доларів. Це єдиний великий благодійник, з яким у нас не підписано жодного документа, ні протоколу намірів, ні договору. При цьому Тарута досі включений у нас в опікунську раду. Ми сподіваємося досі, що ця людина або ця корпорація дійсно виконають свої публічні заяви. Ми готові під камерами телевізійними сидіти і розмовляти з будь-яким представником будь-якого благодійника, пояснювати будь-які питання. Ми з великою повагою ставимося до українського великому бізнесу, але ми б хотіли, щоб з такою ж повагою вони ставилися до своїх публічних зобов'язаннями і заяв.

- У вас задекларований не один благодійник. Хтось же стримав обіцянку?

- Є питання по "Охматдиту". А чи будуть там лінійні прискорювачі? Це річ, яка допомагає з раковими пухлинами впоратися без ножа. Вони повинні обов'язково бути в цій країні. У нас є договір зі шведською фірмою "Електа" на два лінійних прискорювачі. Спонсором цієї закупівлі є фонд Віктора Пінчука. Пінчук чітко задекларував 10 мільйонів доларів. Ми з ним підписали угоду і тільки тоді, коли будуть поставлені бункера, ставиться туди устаткування. Це приклад для Тарути. Якщо журналісти допоможуть нам розповісти про всі наші перипетії, ми будемо тільки щасливі. Це насправді дуже багатьом допоможе.

- Україна за рівнем благодійності займає зараз 153 місце у світі. Люди не розчарувалися в самому понятті "благодійність"?

- Віддача від ефективно вкладених благодійних грошей набагато вище, ніж віддача, на жаль, від державних грошей. Ви можете проаналізувати державні закупівлі з медичного обладнання і ті, що виробляють благодійні фонди. Ви можете знайти навіть підгрунтя в нашому проекті "Дитяча лікарня майбутнього" і подумати, чому чиновникам не вигідно реалізувати такий проект. Ви проведіть своє журналістське розслідування. Я вам адресу в першій частині розмови, на який об'єкт треба сходити, дав. Не хочу коментувати, у мене дуже висока відповідальність за слова, які я говорю, але інформації у нас дуже багато. З дуже багатьма чиновниками ми розмовляли і в закритому режимі теж ... Один дуже високопоставлений чиновник, який раніше був керівником і зараз залишається ним, нам сказав: "Хлоп'ята, якби ви себе вели правильно, ми б вже стрічку перерізали".