УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Стогній: нацисти в Аргентині

Стогній: нацисти в Аргентині

В останні роки в усьому світі активізувалися дискусії з приводу місця, а головне, часу смерті Гітлера. При цьому важливість питання носить не стільки історичний, скільки політичний характер. Гітлер - це не просто "головний тиран ХХ століття", це цілий символ минулої епохи. І країна перемогла (читай, яка вбила) Гітлера просто на підсвідомому рівні буде вважатися країною-переможницею всієї другої світової війни. А тому спочатку для Радянського Союзу, а потім і для Росії, як правонаступниці СРСР, вкрай важливо твердження, що смерть Адольфа Гітлера сталася 30 квітня 1945 року в Берліні. Чесно скажу, особисто мені саме ця версія і бачиться найбільш переконливою. А які у архіві ФСБ частина черепа і щелепу Гітлера і проведені неодноразово (у тому числі й міжнародні) експертизи регулярно підтверджували саме "радянську" версію смерті фюрера.

Але існують і ряд альтернативних версій смерті Гітлера, які негласно підтримують американці. Ряд університетів США проводив експертизи ДНК все тих же "московських артефактів", результатом яких стало те, що згідно з американськими висновків в Росії зберігаються не останки Гітлера, а його сестри. Також ФБР надає всілякі архівні документи з історії третього рейху дослідникам, які спростовують радянську версію смерті фашистського диктатора.

У цьому ключі цікава метаморфоза сталася з відомим журналістом і громадським діячем Костянтином Стогнієм, який нещодавно повернувся зі знімальною групою з Аргентини і Чилі. У розмові зі мною Костянтин сказав, що до поїздки в Південну Америку впевнено стояв на радянській версії смерті Гітлера. І навіть знайомство з аргентинським письменником Абелем Басті не змінили цю позицію, хоча Стогній і зазначив, що Абель вміє досить переконливо аргументувати.

Абель Басті відомий світу своїми двома бестселерами "Нацисти в Берілоче" і "Гітлер в Аргентині". Головне твердження Абеля полягає в тому, що Гітлеру вдалося втекти з Берліна в 45-м, прибути через Іспанію на підводних човнах до Аргентини і дожити там спокійно до 1964 року. Затвердження більш ніж зухвале, але варто визнати й те, що Басті мало не єдиний дослідник у даному напрямку, який надає конкретні (їх автентичність залишимо в цих дужках) документи. Нижче ми наводимо ексклюзивне інтерв'ю, яке в особистій бесіді з Абелем Басті взяв Костянтин Стогній. Ну а читачі нехай самостійно визначать ступінь аргументів аргентинського дослідника.

Сеньйор Басті, у своїй книзі Ви стверджуєте, що Гітлер зі своїм найближчим оточенням в 1945 році прибув до Аргентини. Як йому це вдалося?

Гітлер прибув до Аргентини на двох підводних човнах. Почнемо з того, що за законом всі документи, пов'язані з нацистами, повинні бути відкриті. Тим не менше, була прихована або завуальована значна частина матеріалів, зокрема по пересуванню нацистських підводних човнів з липня по серпень 1945-го року. Наприклад, в липні і серпні 45-го року в районі Південної Америки здалися дві німецькі підводні човни. Але були й інші, які заходили в Патагонію.

Чому Гітлер прибув саме до Патагонії?

У нацистів була заздалегідь устаткована операційна база на Вогненної Землі, та й Магелланова протока був стратегічним місцем, що з'єднує два океани. Важливо також відзначити, що Аргентина в роки війни найбільше допомагала третьому рейху в постачанні його підводних човнів. А сама база в Патагонії почала готуватися ще з 1943 року.

Прибували до Аргентини підводні човни були з офіційними реєстраційними номерами?

Були й з номерами. Вони висаджували десь нацистів і пливли здаватися союзникам.

Але були інші підводні човни, які були близнюками. У них був один і той же номер. Одночасно в Патагонію заходили взагалі чорні підводні човни, вони були без номерів і вже нікуди потім не поверталися. Їх топили німці потім самі. Точно поки відомо, що останні підводного човна, які прийшли до Аргентини, датуються липнем-серпнем 1945-го року.

Які існують докази, що Гітлер не помер в 1945 році, а прибув до Аргентини?

Взагалі, існує ряд письмових документів, але нам куди цікавіше фотодокументи. Так от, в 1950 році в місцевій американській газеті з'явилася фотографія з Берілоче, на якій зображений майже лисий Гітлер.

Гітлер не зробив собі пластичну операцію?

Ні.

Дивно, взагалі-то за ним все ганялися, і логічно було б, щоб він змінив свою зовнішність.

Нічого дивного тут немає. З 1945-го по 1950 роки Гітлер жив у Патагонії. Це був тоді настільки глухий регіон планети, що там не тільки не знали, як виглядав Гітлер, але більшість людей навіть про війну нічого не чули. До того ж, якщо людина трохи пострижеться і збриє вуса, то буде виглядати вже зовсім по-іншому.

Нас вчили в школі, що тіло Гітлера знайшли мертвим біля його бункера, потім була проведена експертиза, і офіційно підтверджено, що то останки фашистського диктатора.

Це фарс. Росія, а раніше СРСР розвивають цю версію, тому що їм соромно визнати, що вони упустили Гітлера. Взагалі, це питання високої політики, але особисто мене цікавить виключно історична достовірність.

А чому Ви взагалі вирішили зайнятися цією темою?

Я працював журналістом у ряді ЗМІ в той час, коли вибухнув гучний скандал з нацистським злочинцем Еріком Прібке. Італія зажадала його екстрадиції, і єдино про що можна було тоді писати, так тільки про нацистів. До того ж мені самому шалено сподобалася ця тема.

Чи правда, що прітка згодом два рази виїжджав до Німеччини?

Відразу після війни він в'їхав в Аргентину під хибним ім'ям Отто Папі. Але потім відновив своє справжнє ім'я і почав вільно пересуватися країною, зайняв досить важливе місце в суспільстві. Прібке був знайомий з міністрами, губернаторами, він став навіть президентом німецько-аргентинської асоціації. У нього не було ні найменших проблем, як і у багатьох інших нацистів. А з приводу виїзду до Німеччини, мені точно відомо про один такий випадок.

А які за ним злочину? Крім того що він нацист.

Прітка влаштував у Римі справжню бійню. У Римі німецький батальйон був атакований партизанами і ті вбили 10 німців. За кожного вбитого німця треба було вбити 4 італійців. Тому вибрали сорок цивільних, деяких взяли з в'язниць, деяких з вулиці, відвезли за місто і розстріляли. Але партизан до того часу ще не знайшли, і тоді вирішено було продовжувати щоденні розстріли. Всього за тиждень було вбито 311 італійців. Прібке складав список і підкреслював прізвища людей, яких треба було вбити. Точно відомо, що він особисто вбив двох. До того ж не забуваємо, що Прібке був головним перекладачем між Муссоліні і Гітлером. Він володів шістьма мовами і був довіреною людиною у Ватикані.

А яка роль у всьому цьому Ватикану?

Найбільша пряма. Саме Ватикан допоміг нацистам бігти до Південної Америки.

Навіщо це взагалі потрібно було Ватикану?

Тому що як і північноамериканці, Ватикан вважав, що нацисти були хорошими союзниками по боротьбі з Радянським Союзом. Потрібно розуміти, що Ватикан завжди третіх рейх розглядав як менше зло, ніж СРСР. Та й запитайте, де саме нацисти зупинялися перед втечею до Південної Америки? Багато хто саме в Ватикані. Це можна простежити на прикладі еміграції хорватських священиків. До Аргентини мігрував весь верховний штаб хорватів, президент, міністри, керівники збройних сил. Вони створили хорватське держава на засланні.

(Далі буде)