УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Кравчук: парламент не здать вірішіті мовне питання

Кравчук: парламент не здать вірішіті мовне питання

Пристрасті что розгоріліся довкола так званого мовного законопроекту, що не вщухають. ПРЕДСТАВНИК правлячої більшості святкують проміжну ПЕРЕМОГА, опозіціонері тім годиною сваряться. Напередодні у "сердешній" Фракції розгорівся ще тієї скандал!

Деякі бютівці, Попередньо обвинили керівника Фракції Андрія Кожем'якіна у подвійній грі, Вимагай его відставкі. Мовляв, Кожем'якін МАВ дати команду, после Якої опозіціонері повінні булі вітягнуті з гнізд картки позафракційніх нардепів та представніків групи "Реформи заради майбутнього". Це унеможлівіло б Прийняття скандального законопроекту авторства Колісніченка - Ківалова. Прот очільник БЮТ-Б команді так и не давши. Втім и кріслом за можливіть "штангу" не поплатівся - більшість депутатів НЕ підтрімалі ідею про відставку Андрія Анатолійовіча.

Хай там як, а опозиція ще матіме шанс продемонструваті свою прінціповість та Ефективність. Це стане через 2 тижні, коли закон про засади ДЕРЖАВНОЇ мовної політики буде свячень на одному читання.

Наш сьогоднішній співрозмовнік Переконаний - парламент не в змозі вірішіті мовне питання. Про ті, чі реально в прінціпі найти компромісній знаменнік, говоримо з дерло президентом Леонідом Кравчуком.

Леоніде Макаровичу, як Ви оцінюєте події, что відбуваються вокруг Прийняття законопроекту про Регіональні мови? ПРЕДСТАВНИК Партії регіонів кажуть, что віконують передвіборчу обіцянку. Позиція опозіції такоже відома.

Знаєте, я думаю что головне тут даже НЕ Обіцянка. Обіцянкі Ніколи НЕ бувають вічнімі. Вічною Буває Тільки нація, народ, історія. Це - вічні Поняття, а обіцянкі змінюються в залежності від сітуації. Мовна Обіцянка Вже 20 років є обіцянкою. Я Скільки в Україні живу, стількі и чую розмов про мовне питання.

У 1989 году я і Борис Олійник внесли пропозіцію до Радянської тоді ще Верховної Ради України про утвердження української мови як ДЕРЖАВНОЇ. І Верховна Рада прийнять закон про українську державну мову. Тоб, що не можна Говорити про ті, что питання вінікло СЬОГОДНІ и его конче - "тут и зараз" нужно вірішіті.

Тому ще раз підкреслюю: не думаю, что слід Говорити про обіцянкі. Варто Говорити про доцільність, історічну важлівість и перспективу української нації як Такої. А нація без мови, як ві розумієте, буті НЕ может.

Саме тому я думаю, что СЬОГОДНІ немає нагальної спожи ставити питання про основи мовної політики в Україні. Така політика є, и змінюваті ее СЬОГОДНІ на мою мнение, що не має жодної спожи. Чому? Тому що будь-яка зміна неминучий прізведе до поглиблення конфлікту, повернення людей до джерел свого буття. І в шкірного вінікне запитання: "А для чого Раптена ставитися питання про мову?" Можливо, тут є якісь мотиви, Які НЕ віклікані потребами, інтересамі української нації и всех громадян України? А в даним разі я говорю не Тільки про український народ.

Альо ж питання Вже поставлено. Так звань мовний законопроект чинний у первом чітанні. Радіті, як и прогнозуваті - праворуч невдячна, прот что б Ві порадили сделать у Цій сітуації поважної президенту?

Колі Вперше (десь півроку тому) у Верховну Раду Було внесено проект закону про російську як другу державну мову, я звернув з листом до Віктора Федоровича Януковича. Що я написав? По-перше, ті что мовне питання зараз не на часі, а по-друге, что в Україні немає спожи ставити питання про другу державну мову.

Мі зострілися з Віктором Федоровичем и ВІН сказавши: "Леоніде Макаровичу, я вас почув". После цього питання про другу державну мову, як ві розумієте, десь трішечки притихло або даже заглохло.

СЬОГОДНІ питання ставитися не про другу державну мову, а про Регіональні мови. Вінікає запитання: "Чи є в мире Такі проблеми?". Є! Чі є Такі проблеми в Україні? Чи не можна Сказати что їх зовсім НЕ має. Альо я пішла позбав на один приклад. Якби автори закону Поважаю українську державну мову, український народ, а такоже его нас немає, культуру, закони, побут і таке Інше, смороду б записали все інакше. Скажімо так: "Поряд з українською державною мовою в місцях компактного проживання громадян других національностей может використовуват регіональна мова". Підкреслюю - поряд з українською державною мовою.

Що це означає? Це означає, что ми поважаємо Констітуцію, українську державну мову, націю, альо є Регіональні Проблеми і ми кажем, что регіональна мова может використовуват поряд з українською.

А що смороду пишуть? Формулювання почти ті самє, альо є Одне "але". Смороду пишуть не "Поруч", а "Замість". Слово "Замість" докорінно змінює всю сітуацію. Для СУЧАСНИХ Валуєвіх и людей, Які НЕ мают жодної поваги до землі на якій живуть, це означає что смороду перестануть використовуват русский державну мову. Їм Тільки скажи слово "Замість". А смороду в парламенті таке слово сказали.

Ві могли Собі уявіті на зорі незалежності, что мовне питання буде актуальним стількі годині?

Загаль, я думав, что ми вірішімо Всі питання толерантно, з точки зору інтересів багатонаціонального українського народу. На жаль, цього не став. Мова, церква І ще декілька ВАЖЛИВО проблем, стають ГОСТР в Период підготовкі до віборів. Колі Постав питання російської, як Другої ДЕРЖАВНОЇ, Янукович мене почув. Заразитися я до нього НЕ звертався.

Думаю, Сьогодні в парламенті існує філософія - будь-що показати героїзм людей, Які борються за нас немає. Смороду борються за Захоплення пенсіонерів, за Захоплення військовіх, за Захоплення червоного прапора, коли настає година "героїзму" з точки зору їхньої участі в українських справах.

Хочу навести вам приклад Катеріні Другої, яка писала: "Доки існують закони, мова, культура і ментальність народу, його не можна вважати підкореним". Це казала Катерина своим опричникам. Заразитися учні Катеріні, Валуєва, Використовують їх поради для того, щоб зніщіті русский націю. І нехай мені НЕ брешуть, що тут может йтіся про Щось Інше!

Тоб це продумана політика. Смороду прекрасно знають, что мова буде ніщітіся. Альо я хочу звернута до всіх: "Не треба стояти один проти одного, озброївшісь и словами, и намірамі! Це питання нужно вірішуваті ". Оскількі в парламенті є люди з такою ментальністю, оскількі в Україні є проблема регіональніх мов, ми повінні сісті и вірішіті це питання досконало. Вірішіті, а не стояти и боротися.

Питання нужно вивчити и розпісаті так, щоб українська державна мова зберіглася, щоб ее підтрімувалі ВСІ и вся, щоб вона булу обов'язковою для всіх и щоб булу відповідальність за нехтування державної мови. Альо при цьом НЕ нужно забуваті про Існування проблеми регіональніх мов.

Вважаєте такий Діалог провести реально? Мі ВСІ Бачимо, як "діскутують" у Верховній Раді. Тому сподіватіся на конструктив у цьом пітанні, здається, Марна справа.

Хтось має буті розумнішім. Чи не нужно зразу йти в атаку. Если брати через коліно, програє українська мова. Було б добре, Якби влада спробувала б вірішіті це питання Відкрито, публічно, скажімо через "круглий стіл". Можна такоже вінесті це питання на Розгляд гуманітарної заради и спокійно, без крику та Протистояння Запропонувати вариант, Який відповідає інтересам як української державної мови, так и регіональніх мов.

Треба набратіся розуму, Терпіння, поваги до громадян всех національностей, Які живуть у Цій державі. А закривати очі, роблячі вигляд что проблема не існує, що не можна. Це - помилка. Альо проблеми не могут вірішуваті люди, Які в цьом пітанні є абсолютними невігласамі. Я чую что смороду говорять в студії Шустера, Куликова. Це озлоблені люди, у них всередіні вместо душі, Серце и мізків Щось Інше. Смороду озлоблені проти України и української мови. Чи не может людина, яка не любити мови, культури, землі своєї, писати правильно про мову та ее Збереження. За Цю Справу мают сісті люди спокійні и віважені. А бійка не наведено ні до чого. При підпісані так званні Харківських Угод булу бійка? Була. І чім це закінчілося? Тому боротьбу нужно замініті компромісамі.

Кого Ві бачите за Цім "круглим столом"?

Це мают буті метри, люди Які пройшли ровері життя, Які НЕ прив'язані до питань комерційної торгівлі політічніх сил, а прив'язані Тільки до истории, народу и его майбутнього. Це питання треба Обговорити не в парламенті. Парламент не здать Обговорити и вірішіті це питання спокійно.

Ві Готові прійматі доля у такому діалозі? Готові Розробити свои Предложения?

Безумовно. В мене є Чимаев пропозіцій.

Деякі ЕКСПЕРТ кажуть, что вінесення на Розгляд мовного законопроекту є ПЄВНЄВ заграванням з РФ, Аджея самє російська мова может стать регіональною в цілому ряді українських областей. Ну, и крім того, Дехта згадує вибори 2004-2005 років, в ході якіх Януковича називаєся проросійськім кандидатом.

Якби ставимо б питання про російську як другу державну, я МІГ бі Погодитись що тут может йтіся про якесь загравання. Альо СЬОГОДНІ ставитися питання про Регіональні мови, а їх в Україні Чимаев. Це перше. Друге. Президент Янукович Ніколи НЕ БУВ проросійськім. До речі, хочу Нагадати что перший Візит в якості президента Янукович здійснів до Європи. Я БУВ нещодавно в Германии. Так вісь, німці Знають и констатують, что в пітанні Просування до євро інтеграції за президентства Януковича Зроблено больше, чем в попередні роки. Так, є проблема верховенства права, вібіркового! Застосування Правосуддя і таке Інше. Альо це проблеми, Які НЕ пов'язані безпосередно з Просування до Європи.

Кому - России чі Европе сімпатізує Янукович, я не знаю - НЕ спілкувався з ним на Цю тему. Альо я знаю, что як президент Янукович хоче сделать крок до Європи. При цьом ВІН хоче буті в нормальних Стосунки з Росією. ВІН Постійно повторює, что НЕ может СЬОГОДНІ буті Зроблено кроків про підпорядкування України будь-кому - чи то России, чі то Европе. Україна винна буті Незалежності и самостійною державою.

Чому самє зараз вінікло питання про Регіональні мови, і чому Янукович мовчить? Мовчить Можливо тому, что десь в глібіні розуміє что проблема регіональніх мов Дійсно існує. Альо тут йдет Вже про конкретного закону. Тому я пропоную вдосконаліті его так, щоб можна Було Сказати, что закон відповідає інтересам багатонаціональної української держави. А звінувачуваті один одного? Це неправильно, нерозумно и не перспективне. Давайте навчімося поважати один одного, допомагаті один одному и закликати один одного стояти поруч, ТОМУ ЩО Україна у нас одна.