Кравчук: Янукович розуміє: єдина Україна - запорука майбутнього

Про історічну Вагу, роль та місце Дня Злуки и помаранчевої революції в Новітній истории, а такоже про об'єднавчі ініціативи опозіції "Обозреватель" говорити з дерло президентом Леонідом Кравчуком.

- Чи рівнозначні на ваш погляд (передусім за суспільною вагою) Дві дати - День соборності та день, у Який розпочалася Помаранчева революція?

- Если оцінюваті сітуацію з широких історічніх пластів нашого життя, то день Злуки - це більш ШИРОКЕ історичне полотно для України, ее історії та майбутнього чем Помаранчева революція.

Я з повагою ставлю до того, что люди Вийшли на майдані и заявили свою позіцію Щодо свободи, незалежності, обмеження прав людини. Помаранчева революція - це Подія, яка, так бі мовити, відгукнулася на обмеження виборчих прав людей. Прінаймні, з цього все починаєм. Згідно деякі питання начали НЕ Тільки оцінюваті, а й переоцінюваті.

Між тім, нужно чесно зізнатіся: Помаранчева революція НЕ змінила Україну. Україна залиша такою ж, Якою була. Ми не змінілі устрій та систему Формування влади, що не Зупини корупційні Процеси, що не усунулі віборчі проблеми, тощо.

Тоб Ми не міняємо кардинально суть нашого бачення в харчуванні демократії, верховенства права, прав людини. Ми не міняємо цінності. Цінності, Які СЬОГОДНІ є в Україні, чи не сягнули європейськіх розумінь. Смороду залиша на Рівні нашого пострадянського минулого. Прикро, альо це факт.

- Чи все так однозначно в цьом пітанні, Леоніде Макаровичу?

- Переконаний: чи не слід переоцінюваті Помаранчеву революцію, як бі цього комусь НЕ хотілося б. Особливо тім, хто брав у ціх подіях безпосередно доля. Я їх як людина розумію. Їм хотілося б, щоб це булу дата, яка буде відзначатіся, яка матіме в українській истории епохальне значення. На жаль, цього не став, та й Завдання такого Власне Кажучи не ставив.

Повторю: Поштовх до помаранчевої революції стало обмеження виборчих прав. І Тільки потім начали лунаті стіхійні обіцянкі на кшталт "Бандитам - тюрми!". Іншімі словами, Місяць популістські гасла, Які потім перестали діяті. Тому жалкуваті, что Ми не оцінюємо так як хотілося б (тім, хто брав участь) Помаранчеву революцію, я думаю не Варто. Це з одного боку.

З Іншого боку, я не думаю, что два Поняття "Свобода" и "Соборність" доцільно об'єднувати. Тому що свобода на моє Переконаний - це загальнолюдського, загальносвітове, цівілізаційне Поняття. Злука - це наше історичне, українське. Мі не можемо Запропонувати відзначаті цею день, скажімо Австрії чи Швейцарії. Там були свои історичні Процеси и смороду втілюваліся в конкретних історічніх умів.

- У День Злуки ПРЕДСТАВНИК опозіції зберуться на Софійському майдані, Щоби домовитий про Спільні Дії, в тому чіслі во время парламентської кампанії -2012. Наскількі щирими (ЯКЩО це слово взагалі можна вжитися в характерістіці української політики днів нінішніх) видають вам об'єднавчі декларації опонентів чінної власти?

- Знаєте, я весь годину слідкую за політічнімі лідерамі різного масштабу. За тім же Гриценком, Яценюком, Турчиновим. Словом, за усіма, хто зараз находится або в опозіції, або в й достатньо своєрідній опозіції (посміхається - Авт. ).

Хочу вам з цього приводу Сказати Одне: я не Переконаний, что смороду щиро повірілі в об'єднання на одній спільній духовній платформі. Чому? Тому що смороду, заявляючі про об'єднання, залішаються на своих ідеологічніх засідках. Смороду НЕ мают єдиної платформи, Такої, як скажімо українська незалежність, українська демократія и т.д. Смороду мают свои Поняття, а об'єднатися хотят позбав того, что на порозі вибори.

Опозіціонері розуміють, что боротися за серйозні здобуткі в парламентській віборчій кампанії можна, об'єднавши свои зусилля и тільки. Тоб, Це не є духовно-Політичне об'єднання. Це - організаційні СПРОБА злиться сили для того щоб перемогті на вибор. Тому Говорити про ті, что в нас буде одна опозиція з Єдиним лідером и ідеологічною платформи не доводитися.

Я не втомлено повторюваті, что опозиція - це теж влада, яка винна пропонуваті Україні свою програму, засади, бачення внутрішньої та зовнішньої політики. Це абсолютно нормально у цівілізованому суспільстві. У нас поки що опозиція змагається з Владом не в плані конструктивного впліву и змін, Які можна внести, а в плані критики влади. Щоправда, вина влади тут такоже є. Влад не вміє (б або не хоче) налагодіті Діалог з опозіцією.

- Пригадую, в одному з наших попередніх Інтерв'ю, ві среди Іншого сказали Цікаві слова: "Я щасливий тим, что Було Зроблено у 1991 году. Колі я йшов до цього, мрії, звічайній були Інші. Я думав что Україна буде іншою. Лише через кілька років после проголошення незалежності, я переконався в тому, что ми не знали своих людей. Мі вірілі в ті, что наш народ єдиний. З'ясувалося, что люди зовсім Інші по суті, по філософії, та по всьому! У Криму - одні, у Львові - зовсім Інші. Звісно, ??я знав про Цю різніцю, альо не думав что вона настількі велика ". Відштовхуючісь від цього питання: то чи Варто Було "зліваті" День Злуки з Днем свободи?

- Те що я бачу ... Президент запропонував провести урочісті заходь в палаці "Україна". Передбача покладання вінків, квітів і таке Інше. Це - знак того что президент хоче аби Україна виступать як єдине ціле. ВІН розуміє наскількі це ВАЖЛИВО. Альо, на жаль, ми не можемо СЬОГОДНІ Сказати, то багато розуміють люди.

Президент Янукович розуміє, что Єдина Україна, єдина нація, єдиний народ - це запорука нашого майбутнього. Єдина платформа (незалежність), верховенство права, свобода, демократія - це все засаднічі речі для всієї України. Альо чи Готові так думати на всій территории України? Моя відповідь тут: "Ні".

Я думаю, Соборність нужно наповнювати Дуже серйозно ідеологічнім, політічнім и духовним змістом. Тому що в нас часто Соборність зводіться до банальності промов. Вісь, Мовляв, в 90-му году Вийшли и протягнув стрічку від Львова до Донбасу и Це вже прояв об'єднання, соборності. Це - організаційні питання, Які візрілі под впливим різноманітніх емоційніх процесів. Мова має йти про систему поглядів, цінності, Демократичні принципи и засади. Відзначення Дня Соборності - крок у Напрямки розуміння ціх промов.

Президент считает, что в нас має буті Одне ровері свято. Гаразд. Одне Хотів бі зауважіті: важливо, щоб свобода и демократія у нас не ототожнював з соборністю.

- Ві кажете, что українці у більшості своїй наразі НЕ розуміють засадничих промов. Чому НЕ розуміють: побутові проблеми Прокуратура: на перший план, чи просто не має бажання цікавітіся фундаментальними харчування?

- Я думаю, тут колосальний роль Грає наше виховання. Мі ж 350 з лішнім років жили в іншій Країні, іншій державі, де пропагуваліся зовсім Інші Поняття и цінності. Україна як держава, що не розглядалася в широкому СЕНСІ. Український народ не тлумачівся (в історічному, політічному плані), як народ, Який збудував або започаткував будівництво на своїй землі державних засад. Чи не розглядався Ніколи!

Вісь подівіться: в цьом году ми маємо відзначіті (і заявили про це на весь світ) 1160 років з того годині, як на Нашій землі - вісь тут де ми зараз з вами говоримо, булу утворена Київська держава. Альо цього НЕ хоче Білокам'яна.

Ну, добре там, Білокам'яна Багато чого хоче и Багато чого НЕ хоче ...

- Так, альо даже НЕ це головне. Річ у ТІМ, что в нас в Україні є Дуже багато людей, Які думають так само, як в Білокам'яній. Тоб є п'ята колона, люди Які Живуть на Цій землі, грабують ее, багатіють, а думають так, як думають у Кремлі. А може, до речі, ще й гірше ...

Україна - це не природного державне Утворення, І як таке воно НЕ має історічної перспективи. Так записано в підручніках російської истории. Розумієте, що це таке!? Отож ... Вісь ві говорите про побутове и духовне. Про що мова, коли є постійне НАВАНТАЖЕННЯ людей іншімі цінностямі, Поняття (в усіх Сенс - від побутового до великого історічного).

Хочу по пам'яті привести вам слова Катеріні: "Се треба пам'ятати. До тих пір, поки у народу зберігаються традиції, звичаї, мову і закони, народ не може вважатися переможеним ". Це сказала людина, яка, вибачте, булу не дурна як імператріця. А ще вона сказала: "Треба делікатно і дуже розумно усувати у народу історичні пам'яті гетьманства. До тих пір, поки люди будуть пам'ятати гетьманів, вони будуть пам'ятати свою історію ".

А чім, скажіть, відрізняються підході Путіна? Кілька років тому, коли во время однієї з йо зарубіжніх поїздок журналісти живити его про Україну, ВІН сказавши буквально Наступний: "Україна - це не держава". Тоб у Путіна така сама точка зору як и в Катерини. Така ж сама точка зору Окреслено в підручніках истории, на якіх вчаться студенти І учні старших класів в России.

Нещодавно читав у якійсь довідковій літературі про ті, что Тільки декілька відсотків нашого, українського пронікає зараз до людей. Решта? Це Вплив российских телеканалів, це російська книга, це Російські замахи на нашу культуру, нас немає. У результаті громадяни України (і звинувачуй їх в цьом НЕ має) знаходяться под впливим чужих цінностей, чужого бачення нашого майбутнього. Словом, на жаль, наш інформаційний простір Постійно заповненості ідеямі, Які часто-густо НЕ Прокуратура: з українського кореня.

Саме тому українці Такі Різні, а не тому, что Живуть погано. Ясна Річ, Якби смороду жили краще, Можливо ЦІ проблеми, про Які ми зараз з вами говоримо, що не були б такими випукла. Альо Це не означає, что под впливим добробуту смороду Зниклий б зовсім.

Нічого НЕ змініться, ЯКЩО інформаційний, духовний простір (в тому чіслі, церква) не якщо заповненості Українськими цінностямі загальносвітового масштабу, загально глобального підходу. Чи не через шаровари, а через велику силу Нашої истории, нашого минули та майбутнього.

Вісь зараз Пригадай слова Котляревського: "Любов до отчізні де героїть, Там сила вража НЕ устоїть, Там грудь сільнійша од гармат". Це Якраз до нас відносіться. Якби у нас всех булу любов до отчизни своєї, в нас не Було б усіх ціх проблем, Які ми зараз Обговорюємо.

Знаєте, я Дуже хочу щоб наша розмова спріймалася Вище усіх побутових, матеріальніх, пенсійніх проблем. Так, ЦІ питання всегда будут, и я розумію, что людіні Важко думати про високе І Великий, коли вона голодна и НЕ має де відпочіті. Я це абсолютно розумію. Альо ж ще колись давно писали: "Не хлібом єдиним"!. Погодьтеся: коли в людини НЕ має вісокої культури, вісокої любові и гордості за себе, за свою землю, Батьківщину, все Останнє розплівається.