Євродепутат: ЄС не ставить Україні умови по конкретних персоналій

Євродепутат: ЄС не ставить Україні умови по конкретних персоналій

Чому справа Юлії Тимошенко заважає європейській інтеграції України? Хто і навіщо лобіює колишнього прем'єра в Європі? Які реформи Європа пропонує Україні? Де знаходиться межа, за якою закінчується турбота європейських політиків про демократію в чужій країні і починається втручання у внутрішні справи цієї держави? Відповіді на ці питання разом з польським євродепутатом Павлом Ковалем, доктором історичних наук, керівником міжпарламентської комісії співпраці ЄС-Україна, а також керівником політичної партії "Польща найважливіша" шукав спеціальний кореспондент "Обозревателя" у Варшаві Руслан Шошин.

Вирок українського суду у справі Юлії Тимошенко викликав у Європі протестну хвилю, а деякі європейські політики (у тому числі і МЗС Польщі) назвали правову систему України - політизованою. Ви є керівником комісії міжпарламентської співпраці ЄС-Україна. Чи можете Ви підтвердити політизованість справи, виходячи з Вашого досвіду?

Павло Коваль: Безумовно, ми маємо справу з таким явищем, яке називають "неоднозначність законодавства". Тобто закони застосовуються щодо політиків, які не можуть себе захистити і не перебувають при владі. Варто придивитися до українського законодавства, а точніше кількістю підтверджених справ, приготованих прокуратурою. Це дає нам підстави стверджувати, що українська судова система слабка відносно прокуратури, а прокуратура повністю залежить від влади. Я вважаю, що варто акцентувати на реформах у судовій системі та реформах прокуратури, а не спиратися тільки на конкретний приклад, навіть якщо цей приклад - Юлія Тимошенко. Проте, вирок Тимошенко був винесений саме в таких умовах, а це дає підстави вважати, що вирок неоднозначний. Європа закликає до системних реформ, які допоможуть розібратися у справі Тимошенко, а також допоможуть майбутнім кандидатам. Ви, напевно, чули історію про те, як Олександр Кваснєвський сказав президенту Януковичу: "Головне, щоб vip-камера в Харківській колонії не стала камерою для наступних екс-прем'єрів і екс-президентів, якщо Ви програєте вибори". Тому зміна правової системи в інтересах усіх політичних сил, а в першу чергу - в інтересах громадян України.

Відео дня

Справа Юлії Тимошенко значно вплинуло на українсько-європейські відносини. Угода про асоціацію України та ЄС залишається предметом маніпуляції. Нещодавно в Києві комісар ЄС з питань політики розширення та сусідства Штефан Фюле заявив, що однією з головних умов підписання договору є звільнення Тимошенко. Чи означає це, що нові звинувачення на адресу Юлії Тимошенко, що стосуються вбивства в 1996 році депутата Євгена Щербаня, ставлять весь процес переговорів в мертву точку?

Павло Коваль: Що стосується умов підписання угоди про асоціацію України і ЄС, то ці умови були поставлені Євросоюзом у грудні минулого року. Умови ці стосуються реформи української правової системи, але в них немає жодного прізвища. Ми не повинні пропонувати реформи для конкретної особи, навіть якщо воно дуже важливе. Ми повинні звертати увагу на систему, яка стосується українського суспільства в цілому.

Під час моєї останньої зустрічі у в'язниці з Юрієм Луценком ми розмовляли про це. Я тоді запитав у нього, що для нього є найважливішим. Він відповів, що якщо він прийде до влади, то в першу чергу проведе реформу судової системи, щоб люди в Україні відчували себе в безпеці. Це є однією з головних умов Європейського Союзу. Керівництво України запропонувало свої зміни, але питання стоїть в тому, наскільки ці зміни будуть глибоко реалізовані, що б громадяни України хоча б на мінімальному рівні відчули справедливість судової системи.

Наскільки адекватною і ефективною, на Ваш погляд, була б зворотна послідовність: Європа спочатку сприяє європейській інтеграції України, а потім сприяє її демократизації зсередини, використовуючи з'явилися в результаті підписання угоди про асоціацію механізми впливу на Україну? І наскільки вірогідний такий варіант?

Павло Коваль: Я якраз є прихильником такого сценарію. Угода про асоціацію є правовою базою. Угода не є нагородою і подарунком за реформи, воно є тільки правовий платформою для проведення цих реформ. Але навіть при такому сценарії, мінімальні зміни повинні пройти вже сьогодні. Європейський Союз не зробить роботу за Україну і не змінить судову систему. Не можна очікувати від міжнародних організацій того, щоб вони робили певні кроки замість конкретної держави. У цьому плані Україна сама повинна діяти. У зв'язку з цим я повністю за підписання угоди про асоціацію з Україною. Але в теж час, українська держава повинна зробити мінімальні кроки, щоб повернути громадянам почуття справедливості.

Нещодавно євродепутат від Німеччини Ребека Хармс розкритикувала наглядову місію Кваснєвського і Кокса, назвавши її "справою за закритими дверима" і засудивши Україну за відсутність змін. Кілька місяців тому німецька газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung" також обрушилася з критикою на адресу Польщі, зокрема, звинуватила президента Коморовського в тому, що він є адвокатом "режиму Януковича" в Європі. По суті, це означає, що в Європі існує певна група лобістів колишнього прем'єра України, які прирівнюють політичну ситуацію на Україні до ситуації на Білорусі. Наскільки сильне лобі Юлії Тимошенко в Європі?

Павло Коваль: Не бачу нічого поганого в лобіюванні Юлії Тимошенко. Багато в Європі хочуть завершити цей конфлікт. У цьому сенсі ми всі є лобістами Юлії Тимошенко. Тимошенко є дуже відомим політиком в Європі, у неї - певне символічне значення, так вона як асоціюється з Помаранчевою революцією. Тому нічого дивного, що вона викликає такі емоції. А емоції переходять в політичну реакцію. Але незалежно від емоцій, я погоджуся з тактикою Кваснєвського і Кокса, щоб обидві сторони конфлікту вийшли із ситуації з піднятою головою. А головне - щоб дійшло до компромісу без жодного тиску. Завдяки цій методиці вийшов на свободу Луценко. Я вірю, що те ж саме буде і з Юлією Тимошенко. Але, на жаль, ці події не можуть повністю проходити у відкритій формі, оскільки мають також дипломатичний характер.

Яким по-вашому повинен бути фінал в справі Юлії Тимошенко?

Павло Коваль: Результатом у справі Тимошенко буде зміна правової системи, а конкретніше - видалення з законодавства "сталінських параграфів". Це буде гарантією того, що прокурорські помилки стосовно Луценка і Тимошенко, не повторяться більше по відношенню до решти громадянам. Але найкращим варіантом було б рішення президента Януковича, яке буде влаштовувати всі сторони конфлікту.

Як Ви думаєте, де та межа, за якою закінчується турбота європейських політиків про демократію в чужій країні і починається втручання у внутрішні справи цієї держави? Чи не переходять часом європейські політики цю грань, ставлячи євроінтеграцію України в залежність від результатів переговорів у справі Тимошенко?

Павло Коваль: Ми повинні бути прагматичні. Прагматизм грунтується на тому, щоб врахувати інтереси ЄС, Польщі та інтереси більшості громадян України, які проявляються в результатах виборів. Усі мають спільний інтерес - європейський вибір України. Тепер, давайте подумаємо, що нам заважає в цьому процесі. Так, нам заважає вирок у справі Юлії Тимошенко і кожен погодиться з тим, що цей вирок є результатом "подвійних стандартом" правової системи України.

Тому говорити про те, що Європа переходить кордон і втручається у внутрішні справи не зовсім правильно. Дві держави підписують договір, ми пропонуємо правову базу для майбутнього України. І якщо Україна сьогодні зробить певні кроки в цьому напрямку, зробить це не для Юлії Тимошенко, а для відновлення справедливості в правовій системі.

Президент Янукович теж може опинитися в опозиції, тому не варто акцентувати на конкретну особу, а потрібно спільно діяти у напрямку конкретних реформ. Україна не є авторитарною державою. В Україні функціонують демократичні процедури. Питання стоїть в тому, чи функціонує демократія в цілому? Чи повністю вільні мас-медіа? Незалежні політичні партії? Над цим потрібно ще попрацювати. У цьому ми готові допомагати українським політикам, але вони повинні розуміти, що ми за них роботу робити не будемо.

Україна, без сумніву, йде демократичним шляхом, про що свідчать президентські вибори, на яких люди вільно голосують і обирають. Але на якість цієї демократії не варто ображатися, оскільки навіть у Польщі ми постійно чекаємо яких-то змін. Тому нам варто провести конструктивний діалог між Україною та ЄС і розглянути окремі елементи демократії: правова система, свобода мас-медіа, принципи функціонування політичних партій.