Григорій Калетнік: Комітет готовий доповідати ВР щодо законопроекту про ринок земель в будь-який день

У п'ятницю 13-го завершує свою роботу IX сесія Верховної Ради. На порядку денному сесії прийдешньої, яка стартує в лютому, чимало в певному сенсі доленосних законопроектів. До числа таких, безсумнівно, відноситься і проект закону про земельний ринку . Під завісу 2011-го, а саме 9 листопада, депутатський корпус 245 голосами "за" підтримав у першому читанні законопроект N9001-д "Про ринок землі" , який до Ради вніс регіонал Григорій Калетник. Даним документом дозволяється створити ринок аграрних земель з січня 2013 року. Також, згідно з документом, фермерські господарства не зможуть володіти землею: крім держави і територіальних громад, торгувати нею зможуть лише громадяни України. При цьому максимальна площа землі у володінні знижена з 2100 га до 100 га.

У ході підготовки законопроекту до другого читання, від нардепів, які представляють різні фракції, надійшло більше тисячі (!) Поправок, зауважень і побажань. Та вже, не кожен документ викликає настільки високий інтерес з боку суб'єктів законодавчої ініціативи ...

У "земельному" законопроекті, затвердженому парламентаріями в грудні, передбачалося створення державного оператора, який контролював би всі угоди купівлі-продажу та оренди державної та комунальної землі, а також проводив земельні аукціони. Ця норма викликала шквал критики. І критики, відзначимо, небезпідставну. Адже що таке державний "земельний" оператор? Це, перш за все, монополіст з неймовірно широкими повноваженнями. Тобто, зерно, яке, поза всяким сумнівом, приносило б колосальний корупційний "урожай".

Чи залишиться скандальна норма про держоператора? Які поправки до "земельному" законопроекту опозиції та більшості враховані, а які - відхилені? Про це і не тільки, розмовляємо з головою парламентського Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорієм Калетником.

- Останнім часом навколо засідань очолюваного вами Комітету, досить багато інформаційного шуму. Скажімо, опозиція днями, в особі бютівця Василя Кравчука, звинуватила вас у спробі провести фіктивне засідання аграрного парламентського комітету, де, крім іншого, розглядається і законопроект про ринок земель. Також багато розмов про те, що комітет засідає у форматі робочої групи. Проясніть, що, як і чому?

- Щоб зрозуміти суть того, що відбувається, необхідно, насамперед, згадати, коли піднявся цей інформаційний шум. Так от, засідання Комітету було призначено на останню (до Нового року) пленарний тиждень. Після цього йшла робота в округах. З третього по шосте січня, згідно з календарним планом роботи Верховної Ради, запланована комітетська тиждень.

У зв'язку з тим, що дуже велике навантаження, особливо щодо законопроекту про ринок землі, я природно призначив засідання Комітету. Однак багато колег звикли проводити новорічні свята не в окрузі, і не на засіданні Комітету. Тому, як тільки пленарний тиждень закінчився, вони роз'їхалися, хто куди. Всі чомусь вважають, що тиждень в окрузі і тиждень в комітетах - це додатковий час для катання на лижах або якого-небудь іншого виду відпочинку.

Багато, правда, мене відразу попередили, що в ці дні будуть за кордоном.

Тепер що стосується тих, хто залишився в Україні. 12 народних депутатів (а це, зауважу, якраз необхідний для проведення засідання Комітету кворум) обіцяли мені бути присутнім на Комітеті. Однак з дванадцяти стало шість, в тому числі і я.

5 грудня було створено робочу групу. У відповідному рішенні Комітету чорним по білому написано: "Створити робочу групу у складі членів Комітету, представників міністерств, відомств, громадських організацій, учених". Таким чином, з членів Комітету, запропонованих людей, а також консультантів секретаріату ВР, була створена робоча група. Дану робочу групу ми запросили і на засідання Комітету.

У зв'язку з тим, що засідання Комітету не було повноважним (як я вже сказав раніше, на засідання прийшли лише 6 парламентаріїв), ми зупинилися на роботі у форматі робочої групи. Спроби відкрити Комітет за відсутності кворуму, я не робив. Тому, подібні звинувачення на мою адресу вважаю, м'яко кажучи, некоректними. Я відкрив засідання робочої групи, а про засідання Комітету не було й мови. Це перше.

Друге. Деякі народні депутати заявляють про відсутність рішення про створення робочої групи. Так от, привожу конкретний факт. Протокол № 87 (від 5 грудня 2011 року) "Про створення робочої групи для підготовки проекту Закону України про ринок землі".

- У ході підготовки законопроекту до другого читання, надійшло більше тисячі поправок. Чи всі вже розглянуті? Які (ключові, зрозуміло) враховані, а які - відхилені?

- У цьому контексті хотів би, перш за все, відзначити наступне. Саме завдяки робочій групі, яка трудилася в той час, коли дехто катався на лижах, нам вдалося дуже ретельно опрацювати численні поправки до законопроекту. Зокрема, нам вдалося оперативно, але в той же час аргументовано, давати пояснення з усіх поправкам. І на заседаніі10 січня, Комітет розглянув кожну поправку - від першої до 1032-й. Зазначу, що на засіданні Комітету були присутні 17 осіб, і ми проголосували за всіма поправками.

За попередніми підрахунками, з 1032-х поправок, 411 враховано, 621 - відхилено. Тепер по опозиції і більшості. У більшості 257 депутатів, в опозиції - 167. Так от, враховано 146 поправок, що надійшли від представників правлячої парламентської більшості і 178 поправок, які подали опозиціонери. Якщо говорити у відсотковому співвідношенні, то, в кінцевому рахунку, було враховано приблизно 55-56% поправок опозиції і 46% - більшості.

Слід окремо підкреслити, що в цьому питанні немає такого, що від більшості надходять одні пропозиції, а від опозиції - діаметрально протилежні. Тому тут все залежить не від політичної орієнтації, а від бачення окремих народних депутатів, а також середовища, в якій вони формували свою думку стосовно даного законопроекту. Тобто, політичний фактор практично відсутній.

Є лише поодинокі ініціативи, скажімо так, обдарованих депутатів. Один, скажімо, запропонував замість закону про ринок земель, назвати документ законом про закріпачення українських селян. Ми йому пояснили, що слово "закріпачення" стосується не наявності землі, а приписки людини, як кріпака до пана. У підсумку, колега попросив зняти свою поправку, щоб не ганьбитися. Інші ж поправки були серйозними і, по суті.

- За вашими словами, багато поправки опозиції були враховані. Чи розраховуєте ви на підтримку представників парламентської меншості при голосуванні за даний законопроект?

- Розраховувати на підтримку опозиції не доводиться. І не тому, що закони погані, а тому, що тут домінує принцип політичної доцільності. Є хороші законопроекти, опозиціонери вносять слушні поправки, які ми враховуємо, однак "за" законопроект вони не голосують. Так що, не думаю, що голосувати опозиція буде, але Комітет готовий доповідати по законопроекту про ринок земель в будь-який день. Словом, надалі все залежатиме від волі Верховної Ради.

- У "земельному" законопроекті, затвердженому парламентаріями в грудні, передбачалося створення державного оператора, який контролював би всі угоди купівлі-продажу та оренди державної та комунальної землі, а також проводив земельні аукціони. Ця норма викликала шквал небезпідставну критики. Які ваші контраргументи?

- А навіщо мені контраргументи? Всі критики бачили, які три законопроекти щодо ринку землі були зареєстровані у Верховній Раді влітку 2011 року. Ці 3 законопроекту відхилили, направили в Комітет для підготовки у повторному першому читанні. Ми в Комітеті, напрацювали законопроект, який відразу ж був прийнятий за основу. І багато норм, які викликали шквал критики, були виключені. Так сталося і зараз. У ході підготовки законопроекту до другого читання, на засіданні Комітету були прийнято рішення про зняття норми про державний операторі. І ми будемо просити Верховну Раду погодитися з думкою Комітету про те, що оператора необхідно виключити.

- Сьогодні також не вщухають дискусії про ризики придбання української землі іноземними громадянами.

- Запевняю: ми дуже уважно прописали всі норми, і перекрили всілякі лазівки, що дозволяють іноземцям заволодіти землею. Якщо щось подібне станеться, то тільки за рахунок грубого порушення законодавства. Але в законі такої лазівки ми не залишили. Більш того, в ході засідання Комітету 10 січня ми прописали норму, що в разі, якщо у громадянина України, який придбав землю, в цей час мався панамський, або, скажімо, ізраїльський паспорт, то негайно, в судовому порядку земля буде відчужена. Підкреслюю: не продано, а відчужена в судовому порядку. Причому - без копійки компенсації.

- Сформулюйте лаконічно і доступно головні переваги "земельного" законопроекту і скажіть, коли українці зможуть реально відчути ці переваги?

- Перше і, мабуть, головна перевага. Законом про земельний ринку ми, по суті, зупиняємо тіньовий обіг землі, а також припиняємо роботу всіляких тіньових структур.

Друге. Формування латифундій стало можливим завдяки тому, що всі політичні сили голосували за мораторій на землю, і це було дуже вигідно. Пересічні громадяни думали, що це їм вигідно, а насправді це було вигідно тим, хто формував латифундії. Що в результаті? Латифундії на багато десятків років забрали в оренду за 100, 200 і навіть по 700 тис. га землі (на одну юридичну чи фізичну особу).

Про який соціально-економічному розвитку села можна говорити, якщо латифундист зорієнтований в основному на зовнішній ринок? Вони сіють зернові і практично не займаються тваринництвом. Державі тут вигоди ніякої. А латифундисти, так, отримують мільярди від гри на ціні всередині країни і на світових ринках (по ячменю, соняшнику і т.д.).

Ми, по суті, переорієнтували доходи (від такого аграрного сектора) від держави на доходи окремих осіб, які в більшості своїй працюють на іноземному капіталі. Це - загроза економічним інтересам України, яку ми знімаємо Законом "Про ринок землі".

Яким чином? У законі є норма, яка обмежує створення латифундій. Крім того, особи, які орендують землю, мають бути прописані за місцем оренди землі. Таким чином, робота з усіма структурами (з владою, в тому числі) буде вестися на місцевому рівні. А сьогодні всі вони практично зареєстровані в столиці, і, ясна річ, жодного інтересу до розвитку соціальної структури села у них не виникає.

Третє. Ми прописали в законі, що 1% від нормативно-грошової оцінки землі, кожна сільськогосподарська структура буде перераховувати на соціально-економічний розвиток села. Таким чином, за попередніми розрахунками, як мінімум 3,5 - 4,5 млрд. грн. щорічно надходитиме на розвиток села. Таких цифр у нас не було за всі 20 років незалежності. А адже це і газифікація, і робота лікарень, клубів, будинків культури тощо і т.п. Словом, це все для людей.

Четверте. Закон надає можливість людям, які отримали від держави земельні паї, реалізувати їх, а отриманими грошима розпорядитися як своєю власністю. І це - лише деякі з численних переваг законопроекту.

Тим часом

Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин рекомендує парламенту прийняти у другому читанні та в цілому законопроект про ринок земель, повідомляє прес-служба ВР.

Проект спрямований на визначення правових та економічних засад організації і функціонування ринку земель. Документ, зокрема, містить визначення суб'єктів та об'єктів ринку земель, його організаційних принципів, основних вимог щодо обігу окремих категорій земель, включаючи землі сільськогосподарського призначення, порядку проведення земельних торгів тощо

До суб'єктів земельного ринку пропонується віднести фізичних осіб-громадян України, територіальні громади та держава.

Планується також встановити, що у приватній власності однієї фізичної особи можуть перебувати земельні ділянки, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, фермерського господарства загальною площею не більше 100 гектарів.

Крім цього, документ містить пропозицію встановити обмеження загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати в оренді однієї людини, на рівні 10% площі сільськогосподарських угідь на території району, але не більше 100 тис. га на території України.

Законопроект містить також норму, згідно з якою перехід права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення не повинна припиняти права оренди на неї.