Павло Колесник: в супермаркетах нас починають боятися

Донецький інформаційний проект "Україна без холопів" став відомий українцям після того, як ряд провідних національних каналів показали ролик про побиття його активістів під час рейду по супермаркетах.

"Україна без холопів" - не фірма, яка не організація, а саме інформаційний проект, до якого можуть приєднатися всі бажаючі. Чим займаються активісти? Вони борються за свої громадянські права і розповідають на елементарних прикладах українцям, як потрібно це робити. Наприклад, активісти приходять до супермаркету і перевіряють, чи немає на полицях простроченого продукту. Якщо такий знаходять - викликають адміністратора і вимагають зняти товар з реалізації. Все це фотографують і знімають на відео.

Хоча біля витоків створення УБХ варто професійний журналіст Павло Колесник, щоб стати частиною проекту, особливих навичок не потрібно. Активісти організовують суспільно-значущі рейди, повідомляють у своєму блозі і на сайті дату проведення і місце зустрічі, так що приєднатися до них може кожен. А коли подія свершилось - учасники викладають в мережу фото і відеозвіти, а також свої нотатки про те, як усе було.

На сьогоднішній день активісти проекту вже можуть похвалитися чималими здобутками. Про це та планах УБХ на майбутнє говоримо безпосередньо з Павлом Колесником.

- Як у вас з'явилася ідея створення такого проекту?

- Все вийшло само собою. Я - журналіст, і в серпні минулого року робив знімки в супермаркеті, а попутно зауважив, скільки на прилавках прострочених продуктів. Охорона ж, побачивши камеру, необгрунтовано заборонила мені зйомку і вивела із залу. Спілкування з адміністрацією нічого не дало. У результаті ми з друзями обговорювали цей випадок в інтернеті і знайшли інформацію і докази того, що такі дії були незаконні. З цього все й почалося. Назва "Україна без холопів" прийшло якось само собою, як і бажання створити інформаційний проект, до якого можуть приєднатися всі бажаючі.

Хочу підкреслити, що ми не переслідуємо політичних цілей, і не заробляємо на проекті, вся діяльність заснована виключно на наших принципах. Ми спеціально не наближаємося до формату якої організації.

- Скільки вами проведено рейдів?

- Близько 15, в яких я брав участь, і ще кілька в інших містах - зараз активізувалися Краматорськ, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ. Перший наш рейд відбувся в серпні минулого року. Сьогодні до нас вже звертаються активісти з інших міст, просять інформаційну допомогу і проводять аналогічні рейди у своїх містах.

- Які головні досягнення вашої діяльності?

- Спочатку ми відстоювали свої права на зйомку в супермаркетах і сьогодні в Донецьку знятий таку заборону. Друге, що привернуло нашу увагу, - кількість "прострочення" в магазинах. Ми почали запрошувати адміністраторів, просити пояснити цей факт, фотографували і знімали все на відео. Сьогодні дуже багато такої продукції зникло з прилавків, тому як адміністрація супермаркетів розуміє, що рейд може бути в будь-який день, і нашим активістом може виявитися будь-яка людина в залі. А розголосу вони бояться.

- Чи часто відбуваються випадки побиття охоронною вас і ваших активістів?

- Найбільш відомий випадок показали по ТБ. Але були і трохи менш жорсткі. Наприклад, в "Амсторі" мене пограбували після рейду. Ми написали лист в відділ по захисту прав споживачів, звідти прийшла перевірка, під час якої я хотів бути присутнім. У цей момент до мене через кільце охорони підбіг невідомий, вихопив телефон і зник.

За цим фактом я написав заяву, але у відкритті кримінальної справи мені відмовили. Втім, через пару днів телефон повернули через міліцію, говорять його знайшли під прилавком того ж "Амстора".

Був випадок, коли в торгово-розважальному центрі, при якому працює і супермаркет, охорона забороняла нам зйомку. Нас не били, але виштовхували досить агресивно, деякі учасники рейду навіть падали.

- Наскільки я знаю, ваша діяльність не обмежилася контролем за супермаркетами ...

- Так, у грудні минулого року ми провели ряд рейдів по платних парковках спільно з "Дорожнім контролем". Це - чудовий проект, який стежить за тим, як виконують свої обов'язки інспектора ДАІ. Разом ми з'ясували, що, по суті, в Донецьку немає жодної платної парковки. З собою у нас була постанова Кабінету Міністрів, в якому чітко написано, що на платних парковках повинен бути присутнім паркувальник з касовим апаратом, поруч необхідне розміщення доступної інформації про саму парковці, повинен стояти знак 10-25-50. У нас же практично скрізь стоять старі знаки 10-15-20. А адже, якщо хоч один з пунктів не дотримується, вже можна не платити, парковка - вважається безкоштовною, так як є підозра, що тут працюють шахраї.

Про це ми повідомляли паркувальникам, показували закон і відмовлялися платити. Цей рейд мав великий резонанс. Нас підтримали журналісти, а водії стали роздруковувати у вигляді пам'яток наші замітки і показувати їх, також відмовляючись платити.

А з 1 січня 2012 р. постанову Кабміну зобов'язує мати паркомати на всіх парковках. Це рішення було прийнято 2 роки тому з відстрочкою часу для їх установки. Так, що якщо ви платите - вважайте це добровільним пожертвуванням.

- Які нові рейди плануєте?

- Перекосів у нас в країні дуже багато, тому і планів чимало. Були пропозиції походити по школам і лікарням, як таємні і явні пацієнти. А мені, наприклад, дуже цікаво провести рейди по паспортних столах, міськрадам, райрадам. Я бачив багато разів, як пенсіонери стояли в чергах у спеку, в коридорах, де ніде було присісти, деякі з них просто непритомніли.

Інший момент - це доступ до чиновників. У Європі будь-хто може прийти до необхідного йому управлінцю і задати своє питання. А у нас на вході сидять вахтери, встановлені пропускні пункти. Ми поки не вивчали це питання, але думаю, що це теж незаконно. Так що почитаємо закони і подумаємо, що можемо зробити.

Еліна Сергачова