Найбільше на Донеччині: Опендатабот назвав кількість церков УПЦ МП в Україні. Карта
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
"Нафтогаз" закликає готуватися до повної зупинки транзиту природного газу через територію України з 2020 р. Це може створити значні ризики забезпеченню споживачів газом у наступний опалювальний сезон, і вкотре ставить перед суспільством питання про необхідність скорочення споживання та заміщення природного газу, зокрема, у секторі теплопостачання. Про те, як можна використати досягнення вітчизняної біоенергетики для вирішення цієї глобальної проблеми – у матеріалі Голови Біоенергетичної Асоціації України Георгія Гелетухи OBOZREVATEL.
Де ми зараз? Які наші плани?
В Україні загальна частка відновлюваних джерел енергії в енергобалансі країни складає на рівні 7% . При чому найвагоміша частина енергії з альтернативних джерел належить біопаливу та відходам (близько 80%). Це – 3 млн тонн у нафтому еквіваленті, що може означати заміщенню близько 3,8 млрд м3 природного газу в 2017 році.
В офіційних урядових документах зафіксовані амбітні плани для біоенергетики: до 2035 року ми маємо виробляти до 40% відновлюваного тепла. Що це дасть? Саме так ми можемо замістити 12,2 млрд м3 природного газу на рік.
Читайте: Домашні сонячні станції: скільки можна заробити
Чи вистачить ресурсів? Їх більш ніж достатньо: за оцінками Біоенергетичної асоціації України, вони складають понад 21 млн тонн у нафтому еквіваленті на рік. Інакше кажучи, – це понад 25 млрд м 3 природного газу на рік, що в грошах становить приблизно 6,8 млрд американських доларів (при ціні газу 270 $/1000 м3).
Біоенергетика в ЄС
Важливо, що всі країни ЄС продовжують і надалі системно нарощувати частку біоенергетики. Жодна країна ЄС не планує її скоротити.
Особливо цікавим для нас є досвід Литви, яка дуже швидко наростила частку біомаси в централізованому теплопостачанні з 10% у 2004 році до 69% у 2017 р. Офіційні плани Литви – підвищити цей показник до 80% у 2020 р. і до 100% до 2050 р.
Читайте: Злізти з російської газової голки: як в Україні будують найбільші біогазові станції у світі
Що зробила Литва?
По-перше, з 2008 р. по 2014 р. литовський регулятор забезпечив додаткову рентабельність у 6% на всі інвестиції в установки генерації теплової енергії з біомаси на період 16 років. Ця додаткова рентабельність забезпечувала високі економічні стимули для компаній централізованого теплопостачання інвестувати саме в теплогенеруючі установки на біомасі та скорочувати інвестування в менш прибуткові установки на викопних паливах.
По-друге, підвищений попит на біопаливо, що став результатом регуляторного стимулювання, потребував прозорого механізму закупівлі біопалива у великих кількостях. Як результат, у 2012 р. Литва запровадила біопаливну біржу Baltpool. Частка біомаси, придбаної через неї, зросла з 1% у 2013 р. до 95% у 2017 р.
Після створення біопаливної біржі ринок біомаси в Литві став набагато прозорішим, а його функціонування – ефективнішим.
На біопаливній біржі Литви застосовується система управління ризиками та відстежується відповідність якості поставленої біомаси запровадженим технічним умовам. Це мінімізує частку біомаси неналежної якості та відсоток контрактів, що оспорюються.
По-третє, Литва демонополізувала виробництво теплової енергії в системах централізованого теплопостачання та запровадила прозору й недискримінаційну систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючих теплових мереж. Мета цих заходів полягала у насиченні мереж централізованого теплопостачання дешевшим теплом, виробленим з біомаси, та, відповідно, у зниженні тарифів на теплову енергію для кінцевих споживачів.
Що треба зробити Україні?
На мою думку, як Голови Біоенергетичної Асоціації України, наразі маємо прекрасні умови для розвитку біоенергетики, в першу чергу, для виробництва теплової енергії. Ми можемо реально виконати прийняті плани з розвитку біоенергетики і досягти значного заміщення природного газу біопаливом.
Що треба зробити?
По-перше, створити прозорий механізм для торгівлі біопаливом, тобто, електронну систему торгівлі біопаливом. Цей механізм повинен базуватися на ринкових принципах і гарантувати відсутність бар’єрів входження чи будь-яких проявів дискримінації для всіх учасників ринку біопалив. Законопроект для її запуску напрацьовано понад рік тому, але фактично, заблокований Мінекономрозвитку, оскільки там вбачають таку біржу тільки підпорядкованою системі Прозоро-продажі. Що не відповідає світовому досвіду в цій сфері, вимагає витрат бюджетних коштів і багато часу на адаптацію Прозоро-продажі під біржову торгівлю. А, фактично, це створить державну монополію на торгівлю біопаливом.
По-друге, запровадити прозору й недискримінаційну систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючих теплових мереж. Запровадити конкурентні відносини в централізованому теплопостачанні. Цей механізм повинен базуватися на ринкових принципах і гарантувати відсутність бар’єрів входження чи будь-яких проявів дискримінації для всіх учасників ринку біопалив. Відповідний законопроект напрацьовано вже понад два роки тому Держенергоефективністю та Біоенергетичною асоціацією України за підтримки проекту МЕРП USAID, але він і досі знаходиться на узгодженні в Мінрегіонбуді.
По-третє, необхідно негайно відмінити дискримінуючий податок на викиди СО2 для котелень і ТЕС/ТЕЦ на біомасі і біогазі. Жодна країна в світі не застосовує його до біоенергетичних об’єктів, оскільки біомаса є СО2 нейтральним паливом.
Підписуйся на наш Telegram. Отримуй тільки найважливіше!
Протягом повномасштабної війни їх кількість зменшилася лише на 685 громад
Катастрофічні події на полі бою небезпечніші для Путіна, аніж втрата національних околиць РФ
Росія не має достатньо сил, щоб здійснити серйозний наступ до 9 травня
Скорпіони отримають несподівані прибутки, а Терези втілять давні мрії