Податкові ризики: юрист пояснив, кого чекають позапланові перевірки ГФС
Поки український бізнес і громадськість завмерли в очікуванні прийняття реформи оподаткування, самі податківці продовжують активне відпрацювання суб'єктів господарювання, згідно з чинним фіскальним законодавством. Приводом для цього найчастіше виступають так звані податкові ризики.
Юрист Олег Вдовичен пояснив, у чому в цьому випадку регламентується робота податкових органів, - пише Forbes.
Податківцями розроблена ціла система відпрацювання "ризикових" суб'єктів господарювання (СГ), яка включає кілька етапів і передбачає певний алгоритм дій кожного з підрозділів податкової інспекції. Не будемо детально зупинятися на нюансах взаємодій, відзначимо лише, що моніторинг господарських операцій проводиться фіскалами щодня.
Читайте: Фіскали відсудили в бюджет України 4 млрд гривень
Найпроблемніший для бізнесу - третій етап відпрацювання "ризикових" СХ, так званий податковий контроль. В кінці кожного звітного періоду, після здачі декларацій з ПДВ і закінчення строків сплати податкових зобов'язань, Державною фіскальною службою в автоматизованому режимі проводиться аналіз фінансово-господарських взаємовідносин всіх СХ-платників ПДВ та формуються списки "ризикових" підприємств, по яких передбачається ймовірність ухилення від сплати податку.
Схематично переліки "ризикових" підприємств виглядають наступним чином:
Наслідки попадання в "ризикові списки"
Якщо суб'єкту господарювання присвоєна категорія "податкова яма", "транзитер" або "зустрічний транзитер", основне, що може постраждати, так це ділова репутація. У кращому випадку покупцям такого СХ прийде запит від податківців, в якому буде написано, що взаємини з ним є такими, що вказують на факт ухилення від сплати податків.
У гіршому випадку після запиту до покупців прийде податкова перевірка, яка визначить (донарахованих) податкові зобов'язання з податку на прибуток і ПДВ за зазначеними взаєминам.
На практиці після подібних рухів з боку податкової, контрагент-покупець просто відмовляється працювати з постачальником. Крім того, бувають випадки, коли покупці виставляють претензії на суму донарахованого податку або блокують активи постачальника.
Читайте: Українці віддали на ОСВ 165 млрд грн
Здавалося б, яка різниця компанії, що і де купував її контрагент у третьому ланцюгу поставки? Виявляється, для податкової логічний ланцюг поставки товару (роботи, послуги) важливо мало не так само, як наявність первинних документів, що підтверджують поставку.
Це означає, що якщо податківець не побачить в ланцюзі постачання імпортного товару, придбаного компанією, безпосередньо імпортера, то навіть фактична наявність цього товару може не бути приводом для визнання угоди "безтоварною".
Особливо часто з подібною проблемою, у зв'язку з широтою номенклатури товару і реалізацією на кінцевого споживача, стикаються роздрібні мережі.
Читайте: Фіскали порадують українських платників податків в новому році. Інфографіка
Результатом відпрацювання "податкової ями" і "транзитера" може бути або акт з донарахуваннями (якщо товар не реалізовано), негативна Податкова інформація, "транзитний акт" (коли знімається і поставка, і реалізація), або - найпозитивніший результат - складається Висновок про недоцільність проведення перевірки (коли податківці бачать джерело походження товару та підтверджують відсутність критеріїв "фіктивності").
Результатом відпрацювання "вигодонабувача" може бути або акт з донарахуваннями, або той же Висновок про недоцільність. У дуже рідкісних випадках, знову-таки, коли СХ не можуть знайти, складається негативна Податкова інформація.
Результатом відпрацювання "податкової ями" і "транзитера" може бути або акт з донарахуваннями (якщо товар не реалізований), негативна Податкова інформація, "транзитний акт" (коли знімається і поставка, і реалізація), або - найпозитивніший результат - складається Висновок про недоцільність проведення перевірки.
Читайте: Чорний список: Кабмін назвав топ-13 компаній з фіскальним ризиком
Для розуміння актуальності ситуації варто зауважити, що тільки по Києву кожен місяць в категоріях "податкова яма" і "транзитер" доводиться по кілька тисяч підприємств.
Ще одна безглуздість алгоритму відпрацювання "ризикових" підприємств полягає в тому, що для проведення контрольно-перевірочної роботи підприємства з вибраного ланцюга необов'язково мати матеріали перевірки підприємства-постачальника.
У зв'язку з цим часті випадки перевірок, при яких ревізор посилається на "негативну податкову інформацію" не по вашому постачальнику, а по контрагенту десь в третій або четвертій ланці; або основною доказовою базою податківців є аналіз Єдиного реєстру податкових накладних якогось із підприємств ланцюга.
Читайте: Фіскальну систему в Україні побудують на британському досвіді
Як раніше повідомляв "Обозреватель", за словами глави ДФС Романа Насирова, служба має намір скасувати планові та непланові перевірки для великих платників податків.