СвітСпорт

/Ринки та компанії

І це дуже страшно для Маріуполя, - заступник міністра про Керченський міст

"Шовковий шлях" часто називають занадто амбітним, а участь України в проекті – не більше ніж авантюрою. Однак Міністерство інфраструктури все ж бачить чималі перспективи, хоча, безумовно, і довгострокові. Та й в цілому на співпрацю з Китаєм Україна покладає великі надії: у планах залучення мільярдних інвестицій. Саме про це ми й говорили у другій частині інтерв'ю із заступником міністра інфраструктури Віктором Довганем. Крім того, торкнулися серйозної проблеми Керченського мосту, який ставить під загрозу роботу українських портів.

У першій частині інтерв'ю "Обозревателя" з Довганем читайте про залучення лоукостерів, перспективи угоди про відкрите небо, ризики колапсу тяги "Укрзалізниці" тощо.

- Знаю, що ви не так давно були в Китаї. То на що ми можемо розраховувати? Скільки інвестицій можемо залучити?

- Можливості величезні. Ми вже почали з Китаєм принципово новий проект – будівництво моста біля Кременчука. Він суттєво відрізняється від того, що робилося в 2010-2012 роках. По-перше, зовсім інша відсоткова ставка: раніше кредити надавалися під 6-5%, зараз – під 2-3%. По-друге, зовсім інший підхід до складової: тоді – 50 на 50, зараз – тільки близько 20% китайського внеску. Зрозуміло, що щебінь везти з Китаю вони не будуть. Це буде, максимум, техніка, яка потім залишиться на балансі "Укравтодору". І своїх працівників вони теж не привезуть, тому що зарплати в них трохи вищі, ніж у нас. Будуть лише якійсь менеджери з Китаю.

В Україні вже реєструється представництво Сhina road and bridge company. Це одна з найбільших компаній у світі. Для неї важливо, щоб її перший проект в Україні був візитівкою. Вона хоче реалізувати його за 3 роки дуже якісно. Уже є концепція проекту, сподіваємося затвердити його в найближчі місяць-два на комісії інвестиційних проектів. Усе затверджено й на високому рівні в Китаї. Підписуємо контракт – і на Покрову, у жовтні, закопуємо капсулу під Кременчуком, а весною починаємо працювати. Проект хороший, потрібний.

Ще один цікавий проект – "бетонка" Одеса-Миколаїв. Зараз китайська сторона опрацьовує концепцію з "Укравтодором". Спочатку ми думали, що це буде одеська окружна дорога, але є деякі проблеми із землею. Думаю, це буде наступний проект, який ми спільно анонсуємо. Також дуже сподіваємося на концесію з китайськими інвесторами залізнично-паромної переправи в Чорноморську. Щодо цього будемо на початку липня проводити перемовини. Це дуже системний проект. І що важливо, це вже не кредит, а прямі інвестиції.

- А скільки планується залучити в найближчі 5 років?

- Порахував, що наша команда за рік залучила мільярд доларів. Треба ставити ще амбітніші завдання: тобто на наступний рік сподіваємося залучити 2 млрд. Це абсолютно реально. Для цього ми їздимо областями, збираємо проекти.

До речі, ще один украй важливий напрямок – залучення коштів на оновлення приміських електричок. Це просто біль, нічого не робилося протягом 20 років.

- Це загальнонаціональний проект?

- Так, почати треба хоча б зі 100 мільйонів євро, щоб запустити нормальний рухомий склад (близько 20 електричок).

- А пілотні області вже визначені?

- Ні. Фактично сам проект у стані концепції. Тобто наразі є наш запит, позиція уряду. Треба ще все прорахувати, узгодити. Але треба щось терміново робити, тому що рухомий склад умирає – 95% в аварійному стані. А дуже багато людей, як не дивно, добираються на роботу електричками.

- Бо дешево.

- Дешево та досить швидко. Тому це має бути одним з пріоритетів залізниці у сфері пасажирському розвитку. Сполучення з Європою – це важливо, але треба дивитися й на Боярку..

- А наскільки все погано з "Новим шовковим шляхом"?

- Не скажу, що все аж настільки погано. Так, дорого. Так, строки. Але ми досягли системності поставок. Уже немає таких черг, як минулого літа. Тепер у нас досить лібералізований ринок. Раніше були два монополістичних маршрути, але міністр підписав нову угоду із Грузією про пряме залізничне сполучення. Зараз будь-хто може зайти, отримати наше погодження і працювати. Раніше це було набагато складніше, майже нереально. Зараз і турки, і "Каспійське морське пароплавство" дивляться на наш ринок.

Проблема ось у чому: у нас є вантаж лише в один бік (у Казахстан, у країни Середньої Азії). Зворотного вантажу немає. Вантажі з Казахстану чи Китаю до Європи поки йдуть через Росію. Але ми поки нічого не інвестували в інфраструктуру "Шовкового шляху" – жодної копійки. Усе відбувається на рівні договорів залізниці, паромних операторів. Наприклад, Азербайджан тільки в один порт вклав 400 млн доларів.

Треба розуміти, що Китай дуже чітко бачить перспективи цього маршруту. Давайте згадаємо, як запускався "Шовковий шлях". Китайські контейнери йшли порожніми. Це політичний проект. І тільки за два-три роки він став економічно доцільним. З нашого боку він теж є політичним. Ми б і не дивилися на цей проект, якщо б Росія не закрила нам транзит. Саме тому ми були змушені будувати південну гілку цього "Шовкового шляху".

Вважаю, що за рік зроблено багато. Зараз нам треба залучили інвестора в Чорноморськ, що, думаю, зробимо. Також необхідно розвивали контейнерне сполучення, тому що вагони – це минуле. Експортери, залізниця мають інвестувати в контейнерний парк. За два роки це вже буде гарно працювати – так, як зараз у Білорусі.

- Тобто Україна зможе вийти на економічну доцільність шляху?

- Так, абсолютно. Як тільки ми заведемо нового оператора в Чорне море, нам треба знизити фрахт на 2 тисячі доларів. Це ми можемо зробити навіть за рахунок зниження портових зборів. Якраз плануємо це на осінь з грузинами. Скоро полечу до Грузії, і ми чітко з ними домовимося.

Черг у нас не буде з огляду на нові порти біля Баку і в Казахстані. У нас є інвестори, тому наступна весна має бути дуже референтною. Чому нам настільки важливий китайський інвестор в Чорноморську? Бо він одразу дасть свій вантаж сюди. До того ж, заходить величезна японська компанія Hutchinson. Уся ця синергія дасть нам можливість підтягнути вантаж на Європу. У нас дуже великі перспективи: Китай буде все більше експортувати, а Європа – усе більше споживати. Недаремно китайці купили порт Пірей у Греції.

Європейці теж не можуть багато вантажу возити через Росію. І її поступово відсторонюють від цього процесу. Уже помітно, як вони нервують. Ми були на форумі щодо "Шовкового шляху" в Пекіні, на якому виступав Путін. Так от, Москва прекрасно розуміє, що це не їхній прайм, хоча поки основний вантаж іде через Росію. Це прайм Китаю. Це величезна політична воля розвивати шлях у Південній Європі через Україну. І якщо ми зробимо дійсно якісний проект – не вкрадемо гроші, а збудуємо щось вартісне – то сюди прийдуть системні інвестиції.

Китайці обпіклися на наших попередниках. Вони свого часу узгодили декілька дорогих проектів, і нічого не відбулося.

- Просто треба відновити довіру?

- Просто треба показати результат. Україна цікава Китаю. Це видно навіть по тому, скільки зараз відкривається китайських ресторанів у Києві. Дуже багато китайців прилітають, працюють. Вони два роки на нас дивились, і з 2016 року ми почали співпрацювати. З їх боку рішення прийнято. Головне, щоб ми не підкачали.

- А можемо?

- Та ми все можемо. Але, якщо серйозно, зробимо все, щоб не було, як в тому анекдоті:

- Подивися, ти міст бачиш?

- Ні.

- А він є.

- Що збираєтеся робити з проблемою Керченського мосту? Читала, що Україна може подати позов.

- Так, але це питання ми виносимо на рівень Ради національної безпеки та оборони. Це не повністю компетенція Міністерства інфраструктури. Тут має бути задіяний і Мінюст, і МЗС, і РНБО. Це дуже складне питання, особливо обмеження...

- Чи я правильно розумію, під загрозою порти Маріуполя та Бердянська? Вони будуть заблоковані?

- На деякий час так.

- Тобто у нас тільки Одеса залишиться?

- І це дуже страшно для регіону, для Маріуполя. Що робити далі? Звертатися в міжнародні суди.

- Які саме інстанції ви маєте на увазі?

- Це можуть бути інвестиційні арбітражі, міжнародний суд ООН. Ми підготували всі документи, подали на РНБО. Рішення має прийматися на найвищому рівні. Це дуже серйозна проблема. Це буде ще один великий міжнародно-правовий конфлікт.

- Але видається так, що наразі ми мало можемо вплинути на цю ситуацію...

- Ми вже почали роботу в Міжнародній морській організації. Уся ця ситуація – черговий аргумент на користь посилення санкцій проти РФ. Наразі нам треба якось диверсифікувати сполучення до Маріуполя, розвинути автомобільний і залізничний шляхи. Треба перенаправляти гроші, щоб сполучити цю частину України з Миколаєвом, з Южним, з Чорноморськом, з Одесою.

Це блокування не буде довгостроковим. Проте прохід закриється майже на місяць, і нам необхідний альтернативний варіант. Частину доведеться відправляти локомотивами, тому маємо збільшувати рухомий склад. Уже зараз це потрібно планувати.

Вони спеціально це все задумали, коли в нас видався зерновий рік. Багато вантажів йдуть на порти. Це збитки для бізнесу, для державних підприємств, для валютної виручки. А Маріуполю й так не солодко – місто на лінії фронту. А тут ще додаткові труднощі.

Як повідомляв "Обозреватель", Україна вимагатиме від Росії компенсацію за Керченський міст

Не набридаємо! Тільки найважливіше - підписуйся на наш Telegram-канал

Читайте всі новини по темі "анексія Криму" на сайті "OBOZREVATEL".

0
Коментарі
0
0
Смішно
0
Цікаво
0
Сумно
0
Треш
Щоб проголосувати за коментар чи залишити свій коментар на сайті, до свого облікового запису MyOboz або зареєструйтеся, якщо її ще немає.
Зареєструватися
Показати коментарі
Нові
Старі
Кращі
Найгірші
Коментарі на сайті не модеровані

Блоги / думки

ads pixel