На Крим настає війна

Стан нашої екології давно залишає бажати кращого: на природне середовище "наступають" хімічні підприємства, відбуваються техногенні аварії за типом Чорнобильської , її забруднюють автомобілі - просто кажучи, про своє "домі" не дбає людина, не шибко замислюючись про те, що якщо не йому , так його нащадкам жити на цій Землі. А коли до руйнівної діяльності цивілізації приєднуються відлуння минулого, наслідки можуть бути взагалі непередбачуваними. І охарактеризувати їх можна одним словом - катастрофа, пише газета Новая.

Саме така катастрофа, без усіляких перебільшень, загрожує сьогодні Кримському півострову, який виявився заручником ситуації: з одного боку, біля його берегів безліч затонулих ще у воєнний час кораблів, які перевозили далеко не мирні вантажі. З іншого - ці підводні "сюрпризи", наведені часом майже в бойову готовність, так і норовлять вирватися на волю. А з третього - чиновники, яким за службовим обов'язком треба вирішувати проблему, поки і в вус не дують. Чим це все обернеться для сонячного півострова, навіть уявити страшно.

Кримські екологи нарахували в Чорному та Азовському морях близько 2700 затоплених кораблів, більше сотні контейнерів з небезпечними хімікатами, величезна кількість розірвалися авіабомб, мін і снарядів. Яке "спадок", а? Більшість суден були затоплені ще під час Великої Вітчизняної війни. З часом трюми кораблів прогнили, і небезпечний вантаж початок вимивати на сушу. Якщо все це "добро" раптом стане вибухати (а цього, судячи зі стану "начинки" військових "утоплеників", чекати недовго), це, за словами експертів, може привести до страхітливої ??за своїми масштабами катастрофи. Однак держава дивиться на цю проблему крізь пальці, не бажаючи виділяти гроші на утилізацію небезпечних підводних "мешканців". Якщо можновладці і далі будуть ігнорувати цю ситуацію, не рівна година, берега Криму стануть нагадувати зону бойових дій з абсолютно не придатною для життя екологією.

До речі, місцева влада про затоплених кораблях знали давно. Та тільки "утоплениками" цікавилися хіба що дайвери: уже кілька десятиліть поспіль вони організовують своєрідні екскурсії по місцях, де колись були затоплені кораблі. Однак фахівці вирішенням проблеми впритул зайнялися лише в 2007 р.: обстеживши підводне дно, останні просто жахнулися від того, скільки небезпечного вантажу знаходиться в трюмах затоплених суден. Стало ясно: з цим треба щось робити.

Смертоносна спадщину

І почали. Три тендера поспіль - на участь у реалізації екологічної програми очищення акваторій Чорного та Азовського морів - 4 роки тому виграло профільне підприємство "Сіталл". Компанія, згідно з підписаним з Мінприроди договором, повинна була обстежувати водні глибини, щоб виявити всі затонулі в 1941-1942 рр.. кораблі. А найголовніше - треба було визначити, наскільки небезпечні контейнери, волею долі опинилися на глибині. Співробітники "Сіталл" приступили до роботи і були буквально шоковані виявленим. Виявилося, що буквально в декількох сотнях метрів від берегової лінії Криму затоплено понад тисячу контейнерів з бойовими отруйними речовинами - іпритом і люізітом!

"Гострота проблеми ще й у тому, що цього року закінчуються гарантійні терміни цілісності самих контейнерів. Тому можливий природний розлом ємностей. А це означає, що отрута може потрапити безпосередньо в воду. Якщо брати до уваги глибину і райони, в яких контейнери затоплені (пляжні зони Севастополя, Ялти та Керчі), все виглядає дуже серйозно, - заявив "Новою" генеральний директор фірми "Сіталл" Геннадій Рубцов. - Крім того, на дні лежать і суду, доверху набиті боєприпасами. Наприклад, в затоці Феодосії в ході Керченсько-Феодосійської десантної операції в січні 1942 року на міні підірвалося судно "Жан Жорес". Причому всього в декількох сотнях метрів від причалів порту і житлових кварталів міста. Небезпека в тому, що корабель цей лежить поряд з фарватером для заходу у Феодосійський порт пасажирських лайнерів і великотоннажних танкерів. Уявіть собі, що може статися, якщо міни в трюмі корабля почнуть вибухати ".

До речі, подібні приклади історії відомі: у далекого 1917 р. біля узбережжя Канади біля портового міста Галіфакс вибухнув військовий транспортний корабель "Монблан", що перевозив боєприпаси. Через це вибуху порт і велика частина міста були повністю зруйновані. Тоді загинуло більше двох тисяч чоловік, а майже 9 тисяч отримали важкі поранення. Якщо ми терміново не вживемо ніяких заходів з утилізації боєприпасів, подібна трагедія, впевнений Геннадій Рубцов, але з більш серйозними наслідками, може повторитися і в Криму.

"Судно обстежили наші водолази разом з представниками спеціального морського загону МНС: у трюмах корабля знаходиться більше 120 тонн великокаліберних артилерійських снарядів, близько 60 тонн різного класу авіабомб, нижні трюми забиті ящиками з протитанковими мінами і ручними гранатами. І таких судів, на жаль, затоплених в акваторіях Азовського і Чорного морів, багато сотень, - продовжує пан Рубцов. - На дні моря лежить, наприклад, і інше судно - "Грузія". Воно приблизно таких же розмірів, та й різної зброї на ньому не менше, ніж на кораблі "Жан Жорес".

Грошове питання

В принципі, що треба робити, в Криму знають. Та ось тільки вирішити проблему не так-то просто. На жаль, вітчизняні рятувальники використовують обладнання і методи, за допомогою яких тільки одне судно "Жан Жорес" доведеться роззброювати близько 25 років. Але час не чекає: ми вже переступили ту критичну межу, за якою може трапитися катастрофа. "Наші фахівці брали участь тільки при відкачування палива з затонулих кораблів. Тобто здійснювали лише роботи, пов'язані з можливим нанесенням шкоди навколишньому середовищу, - розповів "Новій" помічник начальника ГУ МНС у Криму Володимир Іванов. - А всі заходи з утилізації боєприпасів взяло на себе підприємство "Сіталл". Ми лише надаємо підтримку на випадок надзвичайної ситуації ".

До відома

Іприт - бойова токсична отруйна речовина шкірнонаривної дії. Цей хімікат вражає організм практично при будь-якому контакті з речовиною. Люізіт - отруйна речовина шкірнонаривної дії. Будь-який контакт з ним викликає роздратування всіх слизових оболонок людського організму. Захиститися від впливу отрути можна, лише використовуючи протигаз і спеціальний захисний костюм.

Правда, існують і більш швидкі способи утилізувати боєприпаси. У наших фахівців на озброєнні є технології біологічної оброблення снарядів з використанням спеціальних мікроорганізмів. Простіше кажучи, живі організми самі зроблять непридатним вибухова речовина в зброї. Якщо скористатися послугами мікробів, роботи з утилізації зброї можна буде закінчити всього за два роки. Але все впирається у фінансування. А ми чудово знаємо, як в Україні вирішуються подібні проблеми. На жаль, і ця ситуація не стала винятком. Питання з фінансуванням зараз "завис" у повітрі, і ніхто з чиновників не поспішає ним займатися. У бюджеті на утилізацію зброї на 2010 р. закладено близько 80 млн грн. Але їх виділення залежить від того, коли депутати зволять розглянути і прийняти зміни до Закону "Про затвердження загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Азовського і Чорного морів".

"Зміни до цього закону на розгляд вже внесені. Але як автор поправок скажу, що найближчим часом не варто очікувати їх прийняття, - поділився з "Нової" народний депутат (НУ-НС) Володимир Ар'єв. - Адже поки не буде затверджено держбюджет на поточний рік, поправки теж не набудуть чинності: а якраз ними і передбачається виділення коштів на утилізацію небезпечного вантажу, похованого на дні Чорного та Азовського морів ".

PS Біда ще й у тому, що фінансування - не єдина проблема, з якою можуть зіткнутися фахівці з утилізації боєприпасів. Як виявилося, згідно Закону "Про безгоспне майно", податкові служби на місцях ставлять подібні об'єкти (а в нашому випадку це кораблі) на свій баланс. Надалі вони мають право виставити суду на торговельну біржу, де будь-який підприємець або комерційна структура зможуть їх без особливих проблем купити. Якщо врахувати, що затонулі кораблі - улюблене місце туристичного паломництва, нескладно уявити, що бізнесменів у цій ситуації буде цікавити швидше фінансова вигода, ніж безпека людей. Тому в першу чергу потрібно роззброїти кораблі і тільки потім виставляти їх на торги. Але для цього потрібні кошти, які при сформованої в країні ситуації держава виділяти не поспішає. Але невже життя нас так нічому і не вчить - і цього разу нам теж не вдасться уникнути біди?!

Історична довідка

У порт Феодосії в ніч з 15 на 16 січня 1942 прибув вантажний теплохід "Жан Жорес", який, побоюючись нальоту німецької авіації, після часткового розвантаження виходив у море і повертався назад в порт, перечекавши деякий час. Однак 16 січня о 21:45 судно відхилилося від фарватеру і підірвалося на магнітній міні. Через вибух загинуло 40 чоловік команди. Судно затонуло, але оскільки воно лежало на глибині лише близько 6 м, його труби ще довгий час виступали з води. Пізніше їх спиляли, а місце краху позначили буем. 13 червня 1942 на підходах до Севастополя постраждав і теплохід "Грузія", який зазнав нападу ворожої авіації. Незважаючи на те що літаки скинули на корабель 150 бомб, жодна не потрапила в ціль. Але в 4:48 ранку біля Мінної пристані одна з авіабомб таки опинилася в трюмі корабля. Через детонації снарядів стався найсильніший вибух. Під час аварії теплохода загинули практично всі, хто на ньому знаходився. У момент нападу, за неофіційною інформацією, цей теплохід перевозив 4 тис осіб і 1300 т боєприпасів.