Українців змусять є відходи

Повсюдне подорожчання практично всіх витратних матеріалів змусить сільгоспвиробників максимально оптимізувати витрати за рахунок закупівлі найдешевших насіння, економії на добривах і засобах захисту рослин.

У цьому сезоні аграрії вже особливо не говорять про необхідність державної підтримки або можливості кредитування. Традиційне безгрошів'я на тлі обвалу цін на зерно на внутрішньому ринку посилилося зростанням цін на засоби виробництва. І тепер кожен аграрій для себе вибирає менше з двох зол: або скоротити посівні площі, або серйозно економити на витратних матеріалах. При цьому в Мінагрополітики запевняють, що посівні площі під яровими культурами цієї весни залишаться практично на рівні минулого року і складуть 26,8 млн га. І відповідно майбутній урожай вже порахували - приблизно 45 млн т.

До слова, щоб уникнути повторення багатостраждальної "гречаної теми", цього року уряд планує збільшити сівши до 330 тис. га в порівнянні з 180 тис. га в 2010-му. Заступник начальника Державної насіннєвої інспекції Наталія Храпійчук вже заявила про наявність 79% кондиційного насіння гречки від необхідного обсягу для сівби під урожай-2011. Відсутня кількість (із загальної потреби в 21,7 тис. т, без урахування господарств населення) залучать із гречаних резервів аграріїв, які досі не були внесені до держреєстру виробників насіння. А щоб досхочу нагодувати цього року гречкою всіх бажаючих, буде дозволений сівши товарної гречки. У перекладі на людську мову це означає, що сіяти будуть не тільки нормальне зерно, а й всякий непотріб, з усіма витікаючими наслідками.

Однак далеко не всі поділяють оптимізм чиновників. У прес-службі "Миронівського хлібопродукту" кажуть, що до цієї посівної спостерігається подорожчання основних ресурсів для виробництва сільгоспкультур: наприклад, аміачну селітру і карбамід компанія закуповує за цінами на 30% вище, ніж у 2010-му, нітроамофоска N16P16K16 стоїть сьогодні на 35 % дорожче, ПММ - на 30, насіння - на 10-15%. І якщо навіть найбільші латифундисти скаржаться на цінові скачки, то дрібним і середнім підприємцям буде зовсім несолодко - катастрофічний брак коштів у більшості вітчизняних сільгоспвиробників напередодні сівби ярих ставить під сумнів кількість і якість урожаю цього року.

За словами голови Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Івана Томича, в результаті використання аграріями "набору мінімум" можна чекати падіння валового збору зернової групи на 15-20%. Начальник департаменту АПК і хімічної промисловості Держзовнішінформу Дмитро Гордейчук додає, що, за повідомленнями імпортерів ринку, митниця ускладнила процедури ввезення насіннєвого матеріалу на територію України, а це також негативно впливає на вартість і перспективи весняної посівної.

До речі, як відзначають в інформаційно-аналітичному агентстві "АПК-Інформ" , за результатами опитування дрібних українських сільгоспвиробників витрати на вирощування зернових врожаю-2010 в дрібних господарствах збільшилися на 21% - до 1895 грн. / га (проти 1570 грн. / га в 2009 році). При цьому частка прямих матеріальних витрат у загальних витратах на виробництво зернових у минулому році склала 58,6%. З них 20,8% - витрати на посівний матеріал, 12,4 - на добрива, 11,6 - на засоби захисту рослин і 13,8% - витрати на паливо. І нинішнє зростання ще на 20% може стати для них непосильною ношею.

Цю проблему нібито розуміють і в профільному міністерстві. Чиновники підрахували: для проведення повного комплексу весняно-польових робіт українським аграріям знадобиться 23 млрд. грн. При цьому, за оцінками Мінагрополітики, основними джерелами їх фінансування стануть, перш за все, власні кошти сільгоспвиробників (переважно від продажу залишків торішнього врожаю) - це близько 9,2 млрд. грн. Насправді ж ніхто не знає, чи є така сума у ??аграріїв, які або не можуть продати своє зерно, або через відсутність попиту на нього на внутрішньому ринку віддають товар за безцінь. Ще недавно експерти в розмові з "k:" висловлювали надію, що до середині лютого покращиться цінова кон'юнктура і тоді можна буде приступити до реалізації своєї продукції. Однак заяви про продовження квотування експорту зернових до кінця маркетингового року збавили оптимізму.

Ще 5,75 млрд. грн. виділить держава через місцеві бюджети і підтримку через Аграрний фонд. Хоча наявність цих коштів, незважаючи на виступи прем'єра, теж під питанням, оскільки з вищеназваної суми фонд отримав не більше 2 млрд. грн. Але ці гроші, на думку учасників ринку, в більшості своїй не доходять до кінцевого одержувача. У кращому випадку дійсно потребують підтримки аграрії отримують третину призначених їм дотацій.

Банківські кредити, за задумом чиновників, повинні складе близько 4,6 млрд. грн. Але щоб залучити їх, товаровиробники змушені оббивати пороги банків, закладаючи свою нечисленну нерухомість. Фермери, що почали цей процес, відзначають, що процедура оформлення документів посилилася, і значно. До бажаючих отримати позику чіткі вимоги: вони повинні обробляти не менш 500 га землі і володіти технікою, вартість якої повинна вдвічі перевищувати суму взятого кредиту. Майбутній урожай потенційні кредитори в якості застави категорично не розглядають. Але є і позитивний момент - у порівнянні з минулим роком банкіри істотно знизили процентні ставки: якщо в 2010-му вони становили 30-35%, то зараз в середньому - 20-22%.

Решта 3,45 млрд. грн. знаходитимуться найрізноманітнішими способами, зокрема, за рахунок фінансування форвардних закупівель майбутнього врожаю зернотрейдерами. "Такі плани є, внесено пропозиції для трейдерів, вже під експорт наступного року", - не так давно заявляв директор департаменту ринків рослинництва та продовольства Міністерства аграрної політики і продовольства Олександр Демидов. За його словами, зернотрейдерам було запропоновано забезпечити матеріально-технічні ресурси сільгоспвиробникам залежно від того, скільки кожен з них планує купити в наступному маркетинговому році. Однак до тих пір поки експорт зерна з України обмежений, трейдери вкладати гроші в посівну не квапляться. Якщо ж ситуація, яка виникла восени, стане звичною для аграрного ринку, бажаючих інвестувати кошти в українську аграрну промисловість стане і того менше. Навіщо уряду борошняна паніка

Днями міністр аграрної політики Микола Присяжнюк ще раз нагадав губернаторам, що аграріїв під час посівної треба підтримувати. "Всім відомо, що пальне та міндобрива різко зросли в ціні. Тому є доручення прем'єр-міністра України до посівної кампанії здешевити на 10% вартість пального і на 20% - мінеральних добрив ", - зазначив міністр.

Дійсно, буквально минулого тижня Микола Азаров заявив про плани постачання аграріям паливно-мастильних матеріалів на деяких пільгових умовах. Крім того, Кабмін планує впровадити досить туманну схему, за якою хімзаводи продаватимуть міндобрива на внутрішній ринок за пільговими цінами в рахунок погашення боргів за отриманий у минулому році газ. Причому посередником таких розрахунках, як не дивно, виступить "Нафтагаз України". За неофіційною інформацією, сума боргів хіміків становить близько 2 млрд. грн., Що приблизно відповідає обсягу 650 тис. т аміачної селітри в нинішніх цінах. Але, враховуючи, що на носі весна, а вільних обсягів добрив у підприємств немає, швидше за все, ця ініціатива буде відкладена на осінню посівну. Якщо, звичайно, доживе.

Тим часом по ринку ходять чутки про дивну природі появи цієї заборгованості. Нібито хіміки мали намір розраховуватися за поставлений з другого півріччя 2010 року природний газ виходячи з ціни $ 170 за тис. м3. І немає ніяких офіційних даних про те, як і чому з'явилася така знижка, якщо вона дійсно була. Так само як і про те, чому різниця між уявної і реальною вартістю раптом спливла в якості заборгованості хімпідприємств.

Втім, джерела "k:" кажуть, що передумови для такого розвитку подій з'явилися влітку. Через негативної кон'юнктури хімічні підприємства України були на межі зупинки. У самому кінці червня на зустрічі представників ХІМКОМПЛЕКС з урядом була досягнута домовленість, що підприємства не будуть зупиняти виробництво, а уряд "буде думати", як здешевити для галузі вартість однієї тисячі кубометрів газу до цифри $ 170. Однак до кінця року стало очевидно, що ніяких цінових змін по газу не відбудеться. А в господарських судах з'явилися позови ДК "Газ України" до хімпідприємствам про стягнення багатомільйонних заборгованостей. Так, за даними в реєстрі судових рішень, претензії дочки НАК до Одеського припортового заводу складають 385 млн. грн., Сєверодонецького "Азоту" - майже 500 млн. грн. черкаському "Азоту" - 375 млн. грн, "Рівнеазоту" - 1,1 млрд. грн. Благо, пожвавився і ринок, ціни на міндобрива поповзли вгору, а виробництво знову стало рентабельним. Але неприємний осад у хіміків напевно залишився пише Comments.UA.