Табачник не зміг налякати вузи

919
Табачник не зміг налякати вузи

Незважаючи на плани Міносвіти про скорочення кількості бюджетних місць, вітчизняні вузи не поспішають шукати нові джерела доходів

Нинішній, 2011 рік, стане справжнім випробуванням для системи вищої освіти: через демографічну кризу 90-х різко скоротиться кількість абітурієнтів, а значить - і студентів-першокурсників. На початку року Міносвіти сповістило вищі навчальні заклади про те, що планує майже вдвічі скоротити кількість бюджетних місць для навчання бакалаврів. Правда, член парламентського комітету з питань освіти і науки Максим Луцький в четвер припустив, що скорочення, все ж, буде не настільки масштабним і складе порядку 10-15% від загальної кількості бюджетних місць.

Втім, крім відтоку бюджетного фінансування через зменшення числа випускників, університети недорахуються коштів і через менший, ніж зазвичай, кількості контрактників. Так що вітчизняні вузи, яких сьогодні в країні не одна сотня, чекає серйозний фінансовий удар. Експерти вважають, що навчальні заклади можуть втратити від 15% до 30% фінансових надходжень. Найвигідніше положення - у рейтингових вузів країни, адже вони навряд чи недорахуються абітурієнтів, бажаючих навчатися за контрактом. А ось доля дрібних і приватних вузів може виявитися незавидною - саме контрактники є ключовим джерелом надходження коштів для багатьох навчальних закладів.

Але прийдешнє зменшення доходів, схоже, ще не достатньо налякало керівництво інститутів і університетів. Незважаючи на дедалі жорсткішою конкуренцію, вузи поки не поспішають шукати нові джерела доходів і способи забезпечити роботою викладацький склад. І, по всій видимості, не збираються закриватися або укрупнюватися. Більшість навчальних закладів воліє йти второваною стежкою, сподіваючись на кошти від функціонування центрів довузівської підготовки, курсів підвищення кваліфікації, післядипломної освіти та бізнес-шкіл.

Саме підготовчі курси для вступників залишаються одним з найнадійніших шляхів заробітку для університетів. Цього року на курси буде особливий попит: у нових правилах прийому до вузів, затверджених міністерством освіти кілька місяців тому, вказано, що за відвідування таких курсів можна отримати до 20 додаткових балів. А це досить гарна підмога при вступі. Так що на тлі гонки за вступними балами великі вузи цілком можуть підняти плату за заняття в центрах довузівської освіти. А значить, зменшення фінансування з боку держави компенсується засобами з кишень абітурієнтів та їх батьків.

Втім, поправити фінансове становище вузи можуть і завдяки активному просуванню програм для бажаючих отримати додаткові знання і навички. Так що найближчим часом при інститутах і університетах як гриби після дощу можуть вирости найрізноманітніші курси підвищення кваліфікації. Причому, як для фахівців, так і для тих, хто хоче отримати нову кваліфікацію. Курси можуть бути самими різними - від бюджетного управління підприємством та бізнес-інжинірингом до інтернет-технологій, дизайну та секретарської справи. Однак, враховуючи те, що насправді подібних курсів на ринку - ставок гати, вузам доведеться придумувати хитромудрі, або ж вузькоспеціалізовані програми навчання. Ще один варіант поповнення бюджету - довгострокова робота з підприємствами, зацікавленими у підвищенні кваліфікації своїх співробітників.

Не варто забувати і про те, що непоганий дохід вузу приносять студенти, що вирішили отримати другу, третю і наступні освіти. Тим більше, що вдруге гризти граніт науки потрібно вже не п'ять років, а 2-3 роки. Зазвичай вартість післядипломної освіти прямо залежить від того, скільки платять за своє навчання студенти-контрактники на стаціонарі. Але ніхто не заважає вузам встановлювати ціни на власний розсуд, адже сьогодні в Україні відсутні будь нормативні документи, що регулюють цю сферу освітніх слуг.

Вельми грошове напрямок для вузів - організація бізнес-шкіл. Українські менеджери самої різної висоти польоту охоче записуються в такі школи, незважаючи на досить високу вартість навчання. Проте бажання навчитися правильно керувати капіталами і людьми виявляється сильнішим, ніж небажання розлучатися зі своїми кровними: останнім часом в Україні щорічно відкривають свої двері не менше двох бізнес-шкіл. Але мова, за великим рахунком, про столицю. А от у регіонах ринок бізнес-освіти поки не настільки насичений, так що вузам є, де розвернутися.

Саме ці перевірені способи будуть використовувати вітчизняні вищі навчальні заклади, щоб заповнити фінансові втрати від зменшення кількості бюджетних місць. Досить імовірно, що до радикальніших дій українські інститути та університети підштовхне нова редакція закону "Про вищу освіту". Адже новий закон незмінно обернеться для вітчизняних вузів укрупненням: сьогодні їх в країні близько 900. Та ще і в 2012 році абітурієнтів буде ще менше, ніж у цьому. Зате об'єднання університетів (особливо - різного профілю) спровокує зародження нових цікавих пропозицій на ринку освітніх послуг. І може бути вже через пару років в Україні будуть діяти університетські лінгвістичні центри викладання "технічних" іноземних мов, бюро синхронних перекладів, або центри, що допомагають студентам запатентувати і вигідно продати свої наукові розробки, пишуть Коментарі.