Відео дня
НАБУ аномально довго не отримує дані від Держфінмоніторингу: голову відомства Проніна викликають на ТСК
Керівництво Національного антикорупційного бюро (НАБУ) аномально довго – деколи й по 10 місяців – не може отримати інформацію від Держфінмоніторингу відтоді, як його главою став Філіп Пронін – фігурант розслідувань схем із фортифікаціями. Його вже запросили на засідання тимчасової слідчої комісії (ТСК) у Верховній Раді.
Про це прямо розповів директор НАБУ Семен Кривонос в ефірі УП.Чат. Як реакцію на інформацію про затягування термінів нардеп Ярослав Железняк ("Голос") заявив, що Проніна "особисто запрошує" на ТСК у понеділок, 17 листопада.
"Можете на BMW X7 приїхати, яке за відкати з будівництва ваші підлеглі взяли. Або у свого заступника Mercedes S-class, оформлений на фермера взяти", – додав нардеп.
За словами Кривоноса, у ситуації із затягуванням часу з боку Держфінмону під керівництвом Проніна часто йдеться про чутливі запити, дані за якими вкрай важливі для НАБУ.
"Нам дуже важлива Служба фінансового моніторингу, державна установа України, яка має надавати (дані. – Ред.)... Є одна історія... За кількома чутливими, можна сказати, провадженнями запити ми досить аномально довгий час очікуємо. Менше року, але тим не менш. Я сподіваюся на конструктивну співпрацю. Ми будемо багато відправляти зараз відповідних запитів, і вони мають встановити транзакції, які відбувалися", – пояснив Кривонос.
Раніше детектив НАБУ Олександр Абакумов у відповідь на запитання щодо співпраці з Держфінмоніторингом у рамках операції "Мідас" щодо топкорупції в енергетиці також заявляв, що в бюро останнім часом виникають труднощі з отриманням даних від зазначеного відомства. Водночас за часів "старого фінмоніторингу" під керівництвом Ігоря Черкаського НАБУ подекуди навіть розпочинало розслідування на підставі наданих Держфінмоніторингом даних.
У представника НАБУ поцікавилися, чи не виникало проблем з ігноруванням запитів до Держфінмоніторингу під керівництвом Філіпа Проніна, який і сам фігурує в розслідуваннях щодо розкрадань на фортифікаціях. За даними журналістів, "запити правоохоронних органів або ігноруються, або вигадуються якісь причини, відповідно, це все саботує важливі розслідування в частині енергетики, оборонної сфери".
Абакумов не став заперечувати, що такі проблеми дійсно є. Ба більше, що вони виникли після зміни керівництва відомства.
"У нас є досвід спілкування з фінансовим моніторингом – як позитивний, так і негативний. Нещодавно ми повідомили про викриття на закупівлі дронів, де ми повідомили про підозру співробітникам Держспецзв'язку. Ось у тому епізоді початкова інформація була саме від фінмона, і там він надав нам такий хороший буст, але це старий фінмон. Є інші кейси, зокрема й щодо дронів, де ми вже, боюся, 10 місяців не можемо отримати узагальнений матеріал щодо того, куди пішли гроші від дронів", – розповів він.
Нагадаємо, Кабінет міністрів звільнив Ігоря Черкаського з посади голови Держслужби фінансового моніторингу та призначив на цю посаду Філіпа Проніна. Призначення відбулося 31 грудня 2024 року.
На той момент Черкаський керував відомством із 2014 року. До цього Пронін був головою Полтавської облдержадміністрації.
Саме з його перебуванням на цій посаді й пов'язаний скандал про фортифікації. Цікаво, що заступник Проніна в ОВА Богдан Корольчук, який теж фігурує в розслідуваннях, також перейшов до Держфінмоніторингу.
Так, за даними нардепа Ярослава Железняка ("Голос"), у лютому 2024 року Полтавська ОВА під керівництвом Проніна отримала право на будівництво фортифікацій у Донецькій області. У результаті з компанією "ЕНК Construction" було укладено 16 контрактів на загальну суму понад 370 млн грн. Крім того, що через воєнний стан закупівлі проводилися без прозорих тендерів, експерти зійшлися на думці, що збудовані споруди не відповідають вимогам сучасної війни.
Нардеп стверджує, що вартість робіт, імовірно, неодноразово підвищували, через що загальна сума зросла на 70 млн грн. З них понад 22 млн грн переплатили на загороджувальні піраміди (закуповувалися через фірму-посередника "Примум Актив"), 21 млн грн списали на фіктивну доставку, а 6,7 млн грн переплатили за пиломатеріали. Справою в результаті зацікавилося НАБУ.
Як повідомляв OBOZ.UA, раніше стало відомо про перші результати розслідування НАБУ щодо будівництва фортифікаційних споруд у Донецькій області, яке виконувала Полтавська ОВА. Під час слідчих дій було виявлено 14 окремих зловмисних кейсів –, зокрема, факти одержання хабарів, завищення вартості робіт, фіктивні підряди та продажу "броні" від мобілізації.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!