Відео дня
"Укренерго" необхідно проводити роботу з реструктуризації боргів, щоб не ставити бізнес на межу виживання, – Каленков
Через постійне зростання тарифів монополістів українські виробники програють конкуренцію імпортній продукції, адже собівартість вітчизняної продукції весь час зростає. У такій ситуації підприємства просто закриватимуться. Щоб уникнути цього, "Укренерго" варто працювати над реструктуризацією своїх боргів, а не перекладати ці борги на бізнес.
Про це розповів президент ОП "Укрметалургпром" Олександр Каленков.
Він наголосив: підприємства, які не матимуть можливість стримувати собівартість, програють конкуренцію та будуть закриватися. Особливо це стосується бізнесу у енергоємних областях – електрометалургії, металургії чи хімії.
"Якщо кінцевий споживач не зможе платити, ми програємо конкуренцію імпортній продукції, і підприємства просто закриються. Зараз багато середніх підприємств, які рахують кожну копійку, їх зайве підвищення тарифів на електроенергію виштовхне за межі рентабельності, і будуть прийматися рішення про заморозку. І державі це потрібно розуміти", – підкреслив Каленков.
За його словами, "Укренерго" як державний монополіст, який має підтримку у всьому світі, може домовитися про реструктуризацію своїх боргів, а не перекладати цей фінансовий тягар на українські підприємства.
"Зараз якраз і для держави, і для керівництва "Укренерго" набагато більш продуктивно буде почати і завершити переговори з кредиторами, щоб реструктуризувати борги. Адже вірогідність того, що західні банки і фонди підуть на реструктуризацію боргів Укренерго набагато вища, ніж що вони підуть на реструктуризацію боргів приватних підприємства", – акцентував Каленков.
Як відомо, НКРЕКП підвищила тариф НЕК "Укренерго" на послуги із передачі із 1 січня 2024 року до 528,57 грн/МВт-год. Також підвищили тариф на диспетчерське управління до 104,57 грн/МВт-год. Рішення було ухвалене попри критику українських бізнес-асоціацій та економістів, які виступали проти – адже це рішення за попередніми оцінками, коштуватиме бізнесу понад 13 мільярдів гривень, які могли б бути направлені до бюджету у вигляді податків або виплачених зарплат.