Директор Бюро економічної безпеки (БЕБ) Олександр Цивінський нарвався на хвилю критики через свою пропозицію щодо досудового врегулювання податкових правопорушень. Окрім звинувачень у непрофесійному підході (мовляв, запропонований Цивінським механізм уже давно існує), його неоднозначну появу в інформаційному полі сприйняли як піар-маневр, покликаний приховати реальні (і невтішні) результати роботи БЕБ під управлінням нового голови.

Відео дня

OBOZ.UA проаналізував закон "Про Бюро економічної безпеки України" на предмет того, чим насправді має займатися директор БЕБ замість зосередження на "саморекламі". Також наводимо коментар Відділу комунікацій БЕБ.

Що сталося: ідея Цивінського та реакція на неї

В середині лютого Цивінський виніс на публічне обговорення в своїх офіційних соцмережах ідею, за якою компанія, що визнає ухилення від сплати податків, сплачує борг, штрафи та додатковий платіж (наприклад, 50% суми у вигляді донату на ЗСУ), після чого кримінальне провадження може бути закрите без суду.

Утім, у професійному середовищі наголосили: подібний механізм уже передбачений ч. 4 ст. 212 Кримінального кодексу України – за умови сплати податків і фінансових санкцій особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності. Саме тому частина юристів і підприємців назвала ініціативу "перепакуванням чинної норми" і поставила під сумнів її новизну.

Втім, головна претензія критиків – зовсім не юридична, а управлінська. У соцмережах Цивінського неодноразово звинуватили в тому, що замість демонстрації показників боротьби з економічними злочинами БЕБ концентрується на медійних дискусіях. Звучать закиди, що ідея може стати підґрунтям для зловживань і тиску на бізнес, а публічне обговорення – способом відвернути увагу від відсутності системних результатів.

"Людина зовсім не розуміє склад злочину, обʼєктивну сторону ст. 212 і ніколи не розслідувала. Хорош вже займатись балачками. Коли будуть реальні показники роботи? Вас Гетманцев вже "хвалить" за роботу", – зазначив, зокрема один із коментаторів.

Згадка голови податкового комітету Верховної Ради Данила Гетманцева ("Слуга народу") – невипадкова. Парламентарій доволі жорстко висловився щодо публічної появи Цивінського. Гетманцев, який свого часу підтримував призначення Цивінського в БЕБ, зокрема, заявив, що очікував "результатів роботи", але натомість бачить спроби "продати викривлену реальність власних "досягнень" та просування "корупціогенних ідей".

"Щиро запропонував би Олександру припинити врешті гратися в ігри, відволіктися від напруженої медійки та зайнятися прямою своєю роботою – припиненням і розслідування злочинів в економічній сфері. Річ в тім, що лояльні ломи, яскраві інтервʼю та фантастичні ідеї можуть на час відволікти від відсутності результатів. Але час цей вже завершився", – підкреслив нардеп.

Справжні обов'язки директора БЕБ: що каже закон

Звісно, голова БЕБ не розслідує кожну справу особисто, але – і це чітко прописано в діючому законодавстві – він зобов’язаний налаштувати систему так, щоб вона працювала ефективно та прозоро. Якщо БЕБ не справляється зі своїми завданнями, відповідальність несе саме голова.

Закон України "Про Бюро економічної безпеки" містить конкретні норми, які корелюють із тезами критиків щодо неоднозначної розстановки акцентів у роботі Цивінського на посаді голови бюро. Ось головні з них:

Чи припустимий піар замість "збирання податків"

Стаття 1 (п. 1) та стаття 2 закону визначають, що БЕБ – це орган, який здійснює протидію правопорушенням, що посягають на функціонування економіки. Хоча БЕБ не є класичною податковою службою (митарями), його основне завдання – мінімізація втрат бюджету та захист державних фінансів. Надмірна публічність і піар, звісно, прямо не заборонені, але вони точно не входять до переліку завдань органу.

Щодо надмірної публічності також можуть виникнути питання, враховуючи статтю 4, в якій ідеться про принципи діяльності БЕБ. Серед них вказано поєднання гласних і негласних методів. Це означає, що основна аналітична та оперативна робота має бути непублічною, аби забезпечити ефективність розслідувань. Публічною має бути лише звітність про результати, а не процес.

Та ж стаття 4 також нагадує про принцип невідворотності покарання. Це вказує на те, що голова БЕБ не має бути "улюбленцем публіки". Його головна мета – розуміння бізнесом того, що будь-яка спроба ухилення від податків буде виявлена БЕБ.

Обов'язки очільника БЕБ щодо законодавчих ідей

Стаття 8 (п. 1, підпункт 6) встановлює прямий обов'язок БЕБ із підготовки пропозицій щодо внесення змін до законодавчих актів з метою усунення причин і умов, що сприяють вчиненню економічних злочинів (тобто з метою протидії тіньовим схемам). Сам факт відсутності конкретних ініціатив не є порушенням закону, але може бути розцінений як недостатній рівень законодавчої активності в рамках очолюваної Цивінським реформи БЕБ.

Критики вказують, що замість системної роботи над розслідуваннями та сприяння реальним законодавчим змінам, БЕБ під керівництвом Цивінського часто фокусується на публічних ініціативах, обговореннях і медійних презентаціях, які не призводять безпосередньо до змін законів чи суттєвого підвищення ефективності бюро. Така ситуація може сприйматися як невиконання основних функцій.

Що є основним показником ефективності БЕБ

Стаття 12 надає право БЕБ вживати заходів щодо відшкодування збитків державі. Основний показник ефективності згідно із законом – це саме реальне повернення коштів до бюджету, а не кількість пресрелізів чи навіть відкритих проваджень.

Так як громадськість вважає, що голова БЕБ "займається не тим", не зайвим нагадуванням для Цивінського буде і стаття 34. Вона передбачає механізм звітності перед Верховною Радою та Кабінетом міністрів. А стаття 16 чітко вказує: визнання роботи директора БЕБ незадовільною за результатами річного звіту є підставою для його звільнення.

В цілому ж закон встановлює аналітично-правоохоронну модель БЕБ (стаття 8), де голова має бути передусім ефективним менеджером-аналітиком, який закриває законодавчі "дірки", а не медійною персоною. Якщо акцент зміщується на піар, це можна трактувати як ігнорування аналітичної функції.

Коментар Відділу комунікацій БЕБ 

У відповідь на публікацію про нібито "низьку ефективність" БЕБ повідомляємо наступне.

У період із серпня 2025 року по лютий 2026 року Бюро зосередило роботу на системних економічних ризиках, які завдають найбільших втрат державному бюджету. Пріоритетами визначено протидію масштабному ухиленню від сплати податків, незаконному обігу підакцизних товарів, контрабандним схемам та зловживанням у різних сферах економіки.

Зокрема, у 2025 році орієнтовна вартість тютюнових виробів, вилучених детективами БЕБ із нелегального обігу, зросла майже на 60% порівняно з 2024 роком (1,4 млрд грн) і сягнула 2,234 млрд грн. Спостерігається стале скорочення обсягу нелегального ринку сигарет ‒ із 21,8 % у 2023 році до 15,9 % у 2025 році (дані Kantar). Загальне скорочення за три роки становить 5,9 %, що підтверджує ефективність системних заходів контролю.

Бюро економічної безпеки України у 2025 році майже втричі підвищило результати протидії незаконному обігу паливно-мастильних матеріалів та діяльності нелегальних автозаправних станцій порівняно з 2024 роком. 

Так, у 2024 році детективи вилучили 1 069 тонн пально-мастильних матеріалів та 88 одиниць обладнання загальною вартістю 94,1 млн грн. Натомість у 2025 році обсяги вилучень зросли в рази – з незаконного обігу вилучено понад 3 000 тонн бензину, газу та дизельного пального, 71,8 тонни талонів на пальне і 171 одиницю обладнання. Загальна вартість вилученого перевищила 250 млн грн, що майже втричі більше, ніж роком раніше. Це свідчить про постійну роботу Бюро у сфері детінізації паливного ринку. 

Відповідні дані оприлюднено на офіційному вебсайті Бюро: Тютюнові вироби і Паливно-мастильні матеріали.

Таким чином, БЕБ послідовно переходить від формального обліку кількості кримінальних проваджень до оцінки реального економічного ефекту – припинення тіньових схем, зниження системних ризиків та повернення коштів до бюджету. За 2025 рік у кримінальних провадженнях, які направили до суду детективи БЕБ, відшкодовано збитки на суму 3,82 млрд грн.

Паралельно триває інституційне оновлення органу: проводиться атестація працівників, оновлюється внутрішня структура, посилюються аналітичні підрозділи та механізми внутрішнього контролю. Це складний, але необхідний процес для формування професійного та доброчесного органу економічної безпеки.

БЕБ відкрите до конструктивної критики та публічного діалогу. Водночас вважаємо важливим оцінювати діяльність органу на основі конкретних результатів і фактичних показників, а не окремих суб’єктивних оцінок.

Принагідно звертаємо увагу, що відповідно до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щорічний звіт про діяльність БЕБ за 2025 рік буде оприлюднений до 1 квітня  2026 року.

Як повідомляв OBOZ.UA, тим часом тіньова економіка "краде" в України по 1 трлн грн щороку. Найбільше від схем страждають агросектор, ритейл і переробна промисловість. А ключовими проблемами є контрабанда, "сірі" та "чорні" зарплати, а також маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.

Лише перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!