Торгівля викидами має стати інструментом модернізації, а не фінансовим тягарем для промисловості, – Циганок

Національна система торгівлі викидами (НСТВ) має бути частиною промислової та економічної політики України, а не перетворитися на чергове фінансове навантаження для підприємств, заявила президентка Асоціації професіоналів довкілля PAEW Людмила Циганок.

У липні у Верховній Раді були зареєстровані три законопроєкти щодо НСТВ. Зокрема, законопроєкт №15386 та два альтернативні документи №15386-1 і №15386-2.

За словами Циганок, дискусія про НСТВ відбувається в момент, коли CBAM уже перейшов у фінансову фазу, тому вуглецева ціна стає фактором собівартості українського експорту до ЄС.

"Найбільша помилка української дискусії навколо НСТВ сьогодні полягає в тому, що значна частина бізнесу досі сприймає її як чергову екологічну реформу. Насправді це вже питання для власника бізнесу, CEO, CFO та стратегічного директора", – зазначила експертка.

На її думку, ключовим є не лише рівень ціни на викиди, а й використання отриманих коштів. Вони мають спрямовуватися на модернізацію, енергоефективність, нові технології та декарбонізацію. Саме така модель передбачена в урядовому підході, де доходи НСТВ мають використовуватися для підтримки інвестицій та Фонду модернізації України.

Водночас спрямування коштів до бюджету без чіткого зв'язку з технологічним оновленням може перетворити НСТВ на новий податок для промисловості.

Циганок наголосила, що Україна має узгодити НСТВ із CBAM не лише політично, а й технічно та методологічно. Від цього залежатимуть конкурентоспроможність української продукції, доступ до європейського ринку та можливості залучення інвестицій.

За її словами, під час повоєнного відновлення НСТВ може стати одним із механізмів модернізації металургії, виробництва будматеріалів, хімічної промисловості та енергетики.