Блог | Справу "Роттердам+" штучно "тримають на плаву"
У медіа-просторі знову виникли міфи та спекуляції навколо справи Роттердам+. Вони виникали протягом усіх 6 років розслідування та обумовлені насамперед політичним та медійним забарвленням цієї справи.
Щоб суспільство розуміло реальний стан речей та розуміло суть спекуляцій, важливо прояснити кілька ключових моментів.
Перше. У 2016 році, коли Україна на вимогу західних партнерів активно реформувала ринки газу, електрики та вугілля, існувала гостра необхідність запровадження зрозумілого формульного ціноутворення на енергоресурси. У країні однозначно були передумови прийняття нової формули. Висока собівартість видобутку вугілля державних шахт, втрата шахт на окупованій території спричинила дефіцит вугілля на внутрішньому ринку. Для збереження енергетичної незалежності важливо було забезпечити можливість закупівлі вугілля тепловою генерацією за вільними цінами ринку. У 2015 році Антимонопольний комітет доручив регулятору розробити методику визначення прогнозної ціни на вугілля, за якою ТЕС змогли б купувати вугілля на ринку.
Національний регулятор – НКРЕКУ – розробив таку методику, згідно з якою ринкова ціна визначалася як ціна вугілля на європейському вугільному хабі плюс вартість його доставки в Україну. Претензія НАБУ полягає у тому, що включати вартість доставки до формули було некоректно. Однак насправді існують економічні експертизи, які підтверджують, що включення логістики, більш того, є загальною практикою для ціноутворення, що базується на ціні товару у певному хабі.
Так, за аналогічною формулою в Україні визначалася ціна на газ та бензин. У 2020 році під час нинішньої влади державні ТЕС купували вугілля на внутрішньому ринку саме за ціною Роттердам+, включаючи логістику, зокрема.
Твердження про змову регулятора із приватним бізнесом також не витримує критики. Фактично пропозиції щодо компонентів формули всі компанії подавали відкрито у листах і на організованих комісією публічних обговореннях представляли свою позицію. Назвати такий процес змовою досить складно. І як бути з тим фактом, що формула приймалася всіма членами НКРЕКУ, погоджувалась з Антимонопольним комітетом, Міненерго, Регуляторною службою, Мін'юстом. Важко повірити, що змова охопила всіх учасників процесу. До того ж, абсолютно не зрозуміла мотивація регулятора вступати в змову, не доведено якихось зловживань чи неправомірних вигод.
Виходячи з результатів 6 років розслідування, змова бізнесу з регулятором не була доведена і є лише гіпотезою слідства, яка не була підтверджена внаслідок розслідування. Факт отримання неправомірної вигоди з боку регулятора не було підтверджено.
Нанесення шкоди будь-кому шкоди внаслідок діяльності формули є некоректним припущенням, оскільки сама формула була обґрунтованою. Це підтверджують не лише експертизи та дослідження сторони захисту, а й експертизи, замовлені звинуваченням. При цьому звинувачення старанно намагалося ховати ці висновки таким чином, що ознайомлення адвокатів із ними вимагало окремих судових рішень.
Експертиза сторони звинувачення, на якій будується розрахунок збитків, замовлена у приватного експерта та була зроблена вже у закритій справі. Якимось дивним чином цей приватний експерт виграє більшість тендерів у справах НАБУ, незважаючи на наявність в Україні великих державних експертних установ, та й приватних експертів теж. Але найголовніше – це суть висновку експертизи звинувачення: збиток порахований як різниця у вартості вугілля за формулою регулятора та формулою, придуманою детективом НАБУ (без урахування логістичних витрат). Безумовно, експерт провела арифметичні розрахунки та порахувала різницю між двома цими формулами.
Але тепер залишається лише відповісти на запитання – чи є ця сума збитками. І ось апофеоз – на це запитання експерт звинувачення не може відповісти.
Чи варто дивуватися, що розслідування триває незважаючи на те, що формула була визнана коректною у всіх трьох інстанціях адміністративних судів ще у 2016-2017 роках.
Прокуратура (САП) та суд (ВАКС) 4 рази закривали справу Роттердам+. Проте справу було передано до суду.
Було призначено нового прокурора (вже четвертого у справі), його було обрано по суті детективами, що суперечить нормам закону, який вимагає, щоб прокурор був незалежний і він був один при розгляді справи. Але попередні прокурори, напевне, не влаштовували НАБУ.
Схоже, НАБУ хоче перекласти відповідальність за рішення у справі на суд, незважаючи на те, що справа розвалюється.
Тим більше, що у нас часто в країні чиниться тиск на суд у публічній площині, особливо з політичних та гучних справ.
Представники НАБУ стверджували, що формула не мала жодного позитивного ефекту для держави. Але це спростовується економічною логікою. Дія формули призвела до зниження дотацій вугільним шахтам, що дозволило виконати міжнародні зобов'язання перед європейською спільнотою щодо встановлення ринкової системи ціноутворенням. Але головне – формула дозволила забезпечити країну вугіллям та, відповідно, електроенергією.
