Блог | Продукцію російських металургів потрібно вигнати з Європи

На минулому тижні в Італії затримали судно з вантажем з російської металопродукції. Не буду співати дифірамби італійцям, бо зрозуміло, що вони подали сигнал до Москви від всього ЄС. І якщо вже в Італії вирішили навести порядок у власній митній зоні, то жорсткому адмініструванню санкцій проти рф в Європі точно бути.

Тут справа в іншому. Я не дуже задоволений тим, як розвивається криза у російських металургів: вони за темпами падіння сильно відстають від вугільників. За 2025 рік виготовлення прокату в рф впало всього на 4,4%, сталі – на 5,1%, чавуну – на 1,4%. Тобто зниження є, але воно не катастрофічне.

Зрозуміло, що коли розгортаєш асортиментні таблиці, то видно просідання по асортименту продукції для будівельників, проте є стабільність у виробництві якісних марок сталі (ймовірно для ВПК). Тобто галузь стагнує, а не колапсує.

Єдине, де відбувся сильний провал, який може порадувати нас та наших союзників, так це виробництво сталевих труб, яке за рік рухнуло на 19%. Брак інвестицій в нафто-газовому секторі, а також відкладення масштабних проєктів через війну або позицію КНР призвели до того, що випуск сталевих труб скоротився. Це лише підтверджує тезу про слабкі інвестиційні процеси в рф.

В таких умовах дивує, що частина металургійної продукції з рф надходила до ЄС по квотам. При цьому вже в другій половині 2025 року кілька металургійних компаній з Європи, зокрема з Німеччини, заявляли про зниження попиту на свою продукцію і навіть анонсували скорочення персоналу.

В таких умовах в ЄС мають бути не зацікавлені в тому, щоб продукція російських металургів проникала до них. Під санкційним прицілом найближчим часом опиняться НЛМК та Сєвєрсталь Мордашова, а також кілька феросплавних заводів, які держава-агресор націоналізувала (відібрала) за період війни у своїх же громадян.

Розширення санкцій проти російських металургів (які, до речі, активно взаємодіють з ВПК рф) скоріш за все нарешті прискорить кризу в металургійному секторі рф.