Пронін не допоміг Україні посилити позиції в FATF, стало ще гірше: зі звітів зникли заяви про агресію РФ

На четвертому пленарному засіданні Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), яке відбулося 22–24 жовтня в Парижі під головуванням президентки Еліси де Анда Мадразо, тему фінансових ризиків, пов’язаних із Росією, не обговорювали, попри присутність на засіданні голови Держфінмоніторингу України Філіпа Проніна.

Відео дня

У підсумкових документах засідання, країна-агресорка згадується лише побіжно – у контексті того, що її членство у FATF, призупинене ще в лютому 2023 року, залишається в силі. Жодних нових рішень чи навіть обговорення загроз, які несе РФ для світової фінансової системи, цього разу не було.

Ще торік FATF публічно попереджувала про ризики обходу санкцій, фінансування розповсюдження зброї масового знищення та зростання фінансових зв’язків Росії з країнами, які самі перебувають під наглядом FATF. Організація також наголошувала на небезпеці зловмисної кібердіяльності Кремля.

Утім, у цьогорічних звітах таких згадок немає взагалі – ні про санкції, ні про тіньові схеми Москви, ні про нові загрози для міжнародної фінансової безпеки.

Через пасивну позицію України жодних нових заяв щодо РФ не було зроблено. Держфінмоніторинг, який відповідальний за міжнародну координацію у цій сфері, не проявив особливої ініціативи щодо порушення питання про фінансові ризики, пов'язані з РФ та відображення їх у документах FATF.

Що передувало

Як уже повідомляв OBOZ.UA, під час засідання 21-25 жовтня 2024 року в Парижі Міжнародна група протидії відмиванню грошей (FATF) залишила чинним зупинення членства Російської Федерації. З огляду на це всі юрисдикції повинні бути пильними щодо поточних та нових ризиків обходу заходів, вжитих проти РФ із метою захисту міжнародної фінансової системи.

Серед питань, що розглядалися на засіданні, були такі:

глобальні заходи, які вживаються у сфері протидії відмиванню коштів, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (ПВК/ФТ/ФРЗМЗ);
подальше застосування до РФ санкцій за порушення нею Стандартів FATF, які продовжують продукувати щоденно зростаючі ризики та загрози ВК/ФТ/ФРЗМЗ.

У цьому контексті було ухвалено важливе рішення залишити чинним зупинення членства РФ у FATF. На цьому тлі FATF знову наголосила, що всі юрисдикції мають бути пильними щодо поточних та нових ризиків обходу заходів, вжитих проти РФ із метою захисту міжнародної фінансової системи.

У Держфінмоніторингу нагадали, що за наслідками лютневого пленарного засідання FATF ухвалила заяву, в якій було висловлено занепокоєння щодо потенційних ризиків для міжнародної фінансової системи, включно з такими:

зростаючі фінансові зв'язки РФ із країнами, на які поширюються контрзаходи FATF;
фінансування розповсюдження зброї масового знищення (ЗМЗ);
зловмисна кіберактивність й атаки програм-вимагачів.

Зважаючи на серйозність цих ризиків, багато членів FATF уживають проактивних заходів для захисту себе та Глобальної фінансової системи.

"FATF закликає всі юрисдикції продовжувати зберігати пильність через вищезгадані ризики. Як і з початку агресивної війни РФ, члени FATF продовжуватимуть стежити за ситуацією та ризиками, що загрожують глобальній фінансовій системі. Як призупинений член FATF, РФ залишається відповідальною за виконання своїх зобов'язань щодо впровадження стандартів FATF. Також, враховуючи другу річницю з початку агресії РФ проти України, FATF підтвердила свою заяву, опубліковану 24.02.2023 р.", – йдеться у заяві FATF.

Водночас у червні FATF прийняла оновлену заяву щодо КНДР, у якій організація продовжила висловлювати стурбованість щодо КНДР через її неспроможність усунути значні недоліки у своїй системі ПВК/ФТ. У FATF також вказали на серйозні загрози, пов’язані з незаконною діяльністю КНДР щодо поширення зброї масового знищення та її фінансування. Та попри публічні заклики припинити кореспондентські відносини з банками КНДР, закрити будь-які дочірні компанії або філії банків КНДР у своїх країнах, обмежити бізнес-відносини та фінансові операції з її особами, КНДР розширила зв’язок із міжнародною фінансовою системою, що підвищує ризики ФРЗМЗ.

Деталі скандалу за участі Проніна

Раніше OBOZ.UA розповідав, що на будівництві фортифікаційних споруд в Донецькій області, яке виконувала Полтавська обласна військова адміністрація (ОВА), могли застосовувати безоплатну працю. До цього змушували робітників приватних та комунальних підприємств, щоб ті могли отримати "критичний" статус для бронювання працівників від мобілізації.

Про це йдеться в новому розслідуванні народного депутата Ярослава Железняка ("Голос"), опублікованому на YouTube-каналі "Залізний нардеп". Він зазначив, що кошти, виділені на оплату праці будівельників, були присвоєні топпосадовцями ОВА – може йтися про 65 млн грн.

Железняк зазначив, що про зловживання стало відомо з коментарів під попереднім розслідуванням – про багатомільйонну корупцію в Полтавській ОВА на будівництві фортифікацій. "Це відверте рабство під прикриттям війни", – так описав коментатор схему, що діяла.

Нардеп назвав цю інформацію правдивою. За його словами, деяким підприємствам, які зверталися до Полтавської ОВА, щоб отримати критичність і забронювати працівників від мобілізації, висували вимогу: відправити своїх працівників будувати фортифікації безоплатно.

Причому це стосувалося як комунальних, так і не комунальних підприємств, але їхні назви не зазначаються. Схема була такою:

підприємство направляло робітників на будівництво;
фактично грошей за свою працю вони не отримували, але за документами їхня робота була оплачена;
пізніше визначену суму держава компенсувала компаніям-підрядникам, пов’язаним з посадовцями ОВА.

Точна сума, яку могло бути вкрадено таким чином, лишається невідомою. Але глава Держфінмоніторингу Філіп Пронін, який тоді очолював ОВА, коли його викликали в Раду, оцінив вартість будівельних робіт у 65 млн грн.

Реакція Проніна

Після публікації інформації Філіпа Проніна, який нині очолює Державну службу фінансового моніторингу України, викликали до Верховної Ради, аби відповісти на звинувачення. Він прийшов на виклик і продемонстрував нардепам фото побудованих укріплень, а також відкинув всі звинувачення.

"Загальна вартість робіт склала 375 млн, зекономлено 5,5 млн, вартість матеріалів в цьому була 240 млн грн, вартість будівельних робіт – 65 млн грн, ПДВ – 70 млн грн. Факт поставки всіх товарів зафіксовано не лише представниками адміністрації, а й комісією, яка складається з військового командування", – сказав посадовець.

Як писав OBOZ.UA, українська сторона закликала FATF внести Росію до свого чорного списку через зміцнення співпраці з Іраном та КНДР. Та попри те, що це становить усе більшу загрозу для глобальної фінансової системи, цей заклик було проігноровано.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!